Всього в опитуванні взяло участь 1080 осіб з 9 громад. Серед них 82,7% жінок та 17,3% чоловіків. В деяких громадах відсоток чоловіків, які взяли участь в опитуванні більше ніж загальний – наприклад, Жовківська та Омельницька ТГ. Але загалом представництво за статтю відповідає загальноукраїнській тенденції за даними МОМ, де серед ВПО жінок 65%, а чоловіків – 35%.
Вікова структура респондентів дослідження є досить однорідною у всіх дев’яти громадах. Переважають жінки та чоловіки 35-44 роки, що є віком економічної активності та може значно посилити робочі ресурси в громаді.
Більшість серед учасниць та учасників опитування має одну (42,5%) або дві (31,6%) дитини. Це значно впливає на прийняття рішень щодо участі у заходах та на формат заходів, які б хотіли відвідати респондентки та респонденти.
Враховуючи, що вікова та статева структура опитаних має особливості – в більшості це жінки економічно активного віку, які мають одну або дві дитини, – дані фактори мають бути враховані під час планування та проведення заходів в громадах.
Майже половина серед всі опитаних (43,2%) не має роботи, але планує шукати у приймаючій громаді. Така тенденція прослідковується по всім громадам. Є громади, де такий відсоток є вищим. Наприклад, у Жмеринській ТГ (Вінницька область) рівень безробіття серед опитаних складає 79%, серед яких більшість жінок. Цей фактор значно впливає на їх готовність брати участь у заходах та включатись активно у життя громади загалом.
Серед опитаних переважна більшість проживає в громаді три або два місяці, що дає можливість побачити та проаналізувати свій досвід проживання у цій громаді та сформувати своє бачення, оцінити рівень можливої активності або неактивності.
У всіх дев’яти громадах у респондентів спостерігається високий рівень невизначеності щодо свого майбутнього. На питання щодо планів на майбутнє на найближчі 3 місяці половина не змогла дати відповідь. В контексті проєкту це може значно впливати як на активність ВПО щодо їх участі у заходах проєкту, так і в довгострокових програмах, зокрема навчання. Отже, варто подумати про короткострокові програми, навчальні курси, тренінги тощо. Це дасть можливість знизити ризик значного зменшення кількості учасниць та учасників які дійдуть до кінця програми/курсу.
Також дана невизначеність може суттєво впливати на психологічний стан учасниць та учасників опитування та їх рівень активності у заходах.
Офіційні звіти органів місцевого самоврядування, щодо положення ВПО в громаді відсутні. Цільових окремих політик щодо роботи з ВПО в громадах також не ще не напрацьовано, окрім Вижницької ТГ, у якій 4 травня 2022 р. було прийнято «Програма підтримки внутрішньо переміщених осіб з міського бюджету Вижницької територіальної громади на 2022 рік».
У всіх громадах діють місцеві громадські організації та ініціативи. Також до діяльності цих ініціатив задіяні й внутрішньо переміщені особи, в основному це роздача гуманітарної допомоги, робота у гуманітарних штабах, плетіння маскувальних сіток, толоки тощо.
Великі Міжнародні програми та проєкти працюють у 2 громадах з дев’яти. Зокрема, у Ворохтянській та Вижницькій громадах. В інших або взагалі не працюють, або працюють ситуативно, не системно (Жмеринська ТГ, Жовківська ТГ).
Найбільш популярним каналом отримання інформації є різні месенджери та групи в них (Viber, Telegram, WhatsApp тощо). Про це зазначило 69,7% всіх респондентів, які брали участь в опитуванні. І ця тенденція характерна для всі дев’яти громад. Також джерелом даних (хоч значно менш популярним за групи у месенджерах) виступають родичі та знайомі, офіційні сторінки органів влади у Фейсбук, ще меншим – сайти.
Щодо джерел з яких би учасниці та учасники опитування хотіли б отримувати інформацію, то беззаперечним лідером залишаються також месенджери (74,4%), значно меншими –знайомі та родичі (26,1%); сайт та офіційні сторінки органів влади. Отже, пропонується всю інформацію про заходи та заплановані активності розміщати у всіх тематичних групах та каналах, які діють на території тої чи іншої громади. Одночасно важливо дублювати дану інформацію на сторінках органів влади та голів громад у соціальних мережах. Офіційні сайти органів влади, хоч і займають менший відсоток по користуванні, утім залишаються важливим каналом інформування для внутрішньо перемішених осіб, який також варто використовувати в комунікації під час реалізації Проєкту.
Серед факторів, які можуть вплинути на їх участь у заходах, учасниці та учасники опитування визначили наступні: співпадіння з інтересами, можливість взяти участь з дітьми, місце проведення (на відкритому повітрі), час проведення (після роботи та/або у вихідний день) та можливість відволіктись від поганих новин.
Найбільш популярним майже в усіх громадах є два фактори:
- щоб захід співпадав з інтересами та був цікавим для них
- можливість взяти участь у заході з дітьми
Серед факторів, які можуть зупинити взяти участь у заходах були визначені такі: абсолютна більшість зазначила, що не прийдуть, якщо не цікава тематика, не зручний час та місце проведення, а також відсутня можливість залишити з кимось дитину/дітей. Що абсолютно корелюється з попередньої відповіддю та має бути врахованим під час визначення тематик, форматів та часу проведення заходів. Важливо відмітити, що час та місце проведення заходів має обиратись достатньо ретельно.
Тематики заходів визначені учасниками та учасницями також досить однорідна у всіх дев’яти громадах. Утім може мати різницю в кількості набраних голосів (дивись звіт по громадам).
Найбільш популярними є:
- заходи, організовані для дітей (39,9% від всіх опитаних);
- мистецькі заходи (28,8% від всіх опитаних)
- екскурсії (25,6% від всіх опитаних)
- тренінги (25,2% від всіх опитаних)
- майстерні із здобуття навичок (24,6% від всіх опитаних)
Всього 16,8% від всіх опитаних вказали, що вони не хочуть брати участь в будь-яких заходах.
Серед тематик майстерень із здобуття практичних навичок значно переважають такі, що пов’язані з організацією дозвілля дітей, їх розвитком, психологією тощо. Також запит є на курси, що пов’язані зі сферою краси та здоров’я (макіяж, манікюр, перукарська справа, медична допомога тощо). Рідше вказували курси кулінарії, комп’ютерні та бухгалтерські курси, водійські курси та майстерні психологічного розвантаження (гончарство, ліпка, створення руками ляльок-мотанок та ін.)
Також дуже багатьом респондентам було важко відповісти на це питання або просто відповідали «все, що допоможе знайти роботу» або «як влаштуватись на роботу», «будь-які», без зазначення конкретної тематики, що може свідчити з одного боку, про невизначеність як у темах навчання, так і у майбутньому загалом, а з іншого – велика потреба у працевлаштуванні. Високий рівень інтерес до Майстерень та тренінгів та спостерігається в громадах, де є запит на роботу (зокрема, Жмеринська ТГ).
Щодо рівня готовності включитись до організації та участі у заходах у громадах є певні особливості (дивись звіт по громадам), утім більшість готова брати участь саме в якості учасника або учасниці, що також демонструє загальний відсоток серед всіх опитаних – 54,4%.
Є громади, в яких респонденти демонструють достатньо пасивні настрої щодо своєї участі у заходах. Так, великий відсоток учасниць та учасників опитування у Помічнянській ТГ (Кіровоградська область) взагалі не готові брати участь у заходах (44,2%), Сарненська ТГ (40%).
У всіх громадах дуже низький (іноді нульовий) рівень готовності брати участь в організації заходів (окрім Сарненської ТГ – 8,7% готові брати, всі жінки).
Рівень готовності виступати в якості волонтерок та волонтерів різниця від громади до громади та потребує врахування під час залучення до проєктної активності. Так, наприклад, у Жмеринській громаді опитані продемонстрували дуже низький (порівняно з іншими громадами) рівень готовності брати участь у заходах в якості волонтерів (2,8%). У той самий час у Золотоніській громаді майже третина опитаних готові бути залученими у цій ролі (30%). Також варто звертати увагу на різницю у відповідях жінок та чоловіків. В певних громадах саме чоловіки переважають серед тих, хто готовий бути залученим у якості волонтера до організації заходів.
За даними МОМ ставлення до внутрішньо переміщених осіб у громадах, які їх приймали, суттєво не змінилось між раундами опитування 2, 4 та 6. Позитивне ставлення переважає в усіх макрорегіонах України. При цьому 8,6% опитаних ВПО зазначали, що вони або члени їхніх родин постраждали від дискримінації як чужинці. Ця цифра є значно вищою серед ВПО, які мешкають на заході України, де 13,7% зазначили, що зазнали дискримінації1
Абсолютна більшість опитаних у цьому дослідженні у всіх громадах не зустрічались з негативним ставленням до себе як до внутрішньо переміщеної особи, що корелюється із загальним відсотком відповідей (86,2%). Описані учасниками та учасницями опитування ситуації негативного ставлення в більшості випадків були пов’язані з мовним питанням (просили переходити на українську мову з російської та/або робили зауваження коли респонденти говорили у публічних місцях російською мовою) та з тим, що ВПО отримують допомогу.
Отже, не існує істотних бар’єрів для інтеграції ВПО в участі в заходах разом з населенням приймаючих громад. Навпаки, такі заходи дозволять відчувати себе більш включеними у суспільне життя громади та збільшить можливості та контакти, в тому числі для працевлаштування.