В серпні у восьми громадах Кіровоградської області (Смолінська, Компаніївська, Новоукраїнська, Помічнянська, Дмитрівська, Новопразька, Бобринецька, Маловисківська громади) відбувся перший етап Школи громадської активності – тренінги “Вступ до громадської діяльності”.
Наступні тренінги Школи відбудуться вже в Кропивницькому і зареєструватися на них можна за цим посиланням.
У цій статті ви знайдете короткий виклад кількох сесій тренінгу та результати по кожній громаді. Також рекомендуємо до перегляду інтерв’ю з тренером та членом правління Спілки ГІУ Андрієм Сільченком.
Спілка ГІУ працює як партнер Програми DOBRE в Кіровоградській області вже другий рік. Одне із завдань, які ми перед собою ставимо – це підтримати громадські ініціативи в ОТГ, допомогти знаннями, інформацією, ресурсами, контактами тим організаціям або ініціативним групам, які намагаються змінити життя в громаді на краще.
Саме тому наша Школа громадської активності в ОТГ спрямована на глибше вивчення таких питань, як налагодження партнерств, робота в команді, залучення ресурсів, підготовка проектів, методи дослідження громади (локальні аналізи) та іншим. На кожну тему ми готуємо окремий тренінг, у якому зможуть взяти участь 2-3 особи з восьми громад.
Але для початку ми вирішили розібратися спільно з громадами, що ж таке “громадський сектор”, які організації там можуть бути представлені і взагалі чому і звідки у людей береться бажання долучатися до змін у своєму рідному місті або селі.
Отже, у серпні 2019 в кожній з наших партнерських громад пройшов одноденний тренінг “Вступ до громадської діяльності”. Тренери Спілки Андрій Сільченко, Юрій Степанець та Андрій Круп’як завітали в ОТГ-партнери Програми DOBRE для відвертої розмови про громадські організації.
Про що ми говорили на тренінгах?
ЯКІ АСОЦІАЦІЇ ВИКЛИКАЄ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ “ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ / ІНІЦІАТИВИ”?
Учасники/ці переважно говорили про два аспекти: формальний бік діяльності та місію (для чого?). Щодо формальностей – згадували питання реєстрації, підготовки правильного статуту, меморандуми з владою, написання заявок до міжнародних та українських фондів – багато важкої і не завжди приємної роботи. Але є й інша група асоціацій – вона про зміни, про спільну роботу, про відстоювання інтересів громади, про контроль влади і про можливості співпраці з нею, щоб спільно змінювати громаду. Часто згадували, що громадські організації засновуються тоді, коли вже “немає сил терпіти” або “нікому, крім нас, це не потрібно”. Багато людей наводили приклади незареєстрованих ініціатив як успішних і дієвих.
ЩО ТАКЕ ТРЕТІЙ СЕКТОР І ЯК ЩЕ МОЖНА НАЗИВАТИ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ / ІНІЦІАТИВИ?
“Третій сектор” – це ті організації, які не є державою (перший сектор) та бізнесом (другий сектор). Крім зареєстрованих громадських організацій, туди входять також неформальні об’єднання, профспілки та ін. Зазвичай так званий третій сектор виникає в тих місцях, куди держава не може дотягнутися (через брак часу або ресурсів), а бізнес не йде, бо йому невигідно. Тоді люди, яких хвилює якась конкретна проблема (забруднення річки, адаптація ветеранів або дітей з інвалідністю) об’єднуються.
Крім понять “громадські організації” і “третій сектор”, можна зустріти й інші назви. Кожна назва підкреслює відмінність громадських організацій від інших секторів. Наприклад, коли ми говоримо, що це “неприбуткові” організації, ми підкреслюємо, що члени громадських організацій не отримують прибуток, а гроші, які генеруються в ГО, йдуть на виконання місії і завдань. Називаючи організації “неурядовими” або “недержавними”, ми робимо акцент на тому, що вони непідконтрольні та незалежні від владного сектору.
ОРГАНІЗАЦІЇ-ПЕРЕВЕРТНІ, АБО ЯК НЕ МАЄ БУТИ?
Інколи стається так, що громадські організації зрощуються з іншими суспільними інституціями, з іншими секторами. Тут ми говоримо не про партнерства, а саме про зрощення, злиття. І тоді виходить, що місія і задачі змінюються і стають незрозумілими (а інколи й підозрілими). Наприклад, у країнах, де участь бізнесу в соціальних проектах може бути дуже вигідною (зменшується оподаткування), засновуються “прибізнесові організації” для відмивання коштів. Для радянського союзу характерним було зрощення таких громадських організацій, як комсомол, з державними та партійними структурами. В сучасній Україні немає вже “політики партії”, але децентралізаця принесла інші виклики.
У деяких об’єднаних територіальних громадах влада розуміє той вплив, який мають в суспільстві громадські ініціативи, відчуває конкуренцію в громадському секторі та його лідерках і лідерах і намагається цей сектор контролювати. Як? Дуже просто – створюючи “кишенькові” провладні організації, які ніби є громадськими, але насправді представляють інтереси не всієї громади, а владних посадовців. На жаль, це стає ще більш актуальним через те, що зараз зміни в ОТГ підтримує багато донорів, і майже всі вони хочуть діяти через громадські організації, а не через місцеву владу. Відповідно, створення кишенькової організації стає додатковим інструментом для залучення коштів у громаду. Додаткові кошти для громади – це, безперечно, добре, але небезпека полягає в тому, що такі організації не представляють інтереси громадян, не приймають рішень самостійно, а також підривають довіру до третього сектору в цілому.
Над чим ми працювали на тренінгах?
У кожній громаді група учасників/ць шукала на малюнку умовної громади точки, які можуть стати ідеями для громадської активності. З того, що побачили – небезпечний пішохідний перехід, погане освітлення, забруднення, звалища, бездомні тварини. Вирішення цих та інших проблем може потребувати спільних зусиль громадян, і часто недостатньо тільки влади або тільки бізнесу.
У кожній громаді вдалося знайти доволі унікальні проблеми, якщо не враховувати поганих доріг 🙂
Після роботи з малюнками ми визначали найбільш актуальні проблеми для конкретної громади, аналізували їх і працювали над конкретними ідеями вирішення проблем.
До чого ми домовилися?
На будь-якому навчанні ми намагаємося зрозуміти – а що далі?
Тому на тренінгах ми розбирали не тільки проблеми, але і працювали над конкретними рішеннями і брали на себе певні зобов’язання.
ПОМІЧНЯНСЬКА ОТГ
У Помічній активісти визначили пріоритетною проблему облаштування публічного простору біля міського озера. Це озеро потребує очищення й облаштування території навколо. Силами жителів це зробити дуже важко, а міська рада наразі має інші пріоритети. Також було декілька інших питань по облаштуванню публічних просторів і по підвищенню громадської активності. В результаті дійшли до думки, що Бюджет громадських ініціатив може бути хорошим інструментом для початку таких перетворень. Запросили міського голову на зустріч, і учасники досягли з ним домовленості та підписали меморандум про розгляд програми про Бюджет громадських ініціатив на черговій сесії у вересні.
БОБРИНЕЦЬКА ОТГ
Тут під час тренінгу декілька разів звучала проблема відсутності відчуття безпеки в публічних просторах. Ми намагалися глибше зрозуміти причини такого стану речей, але для отримання об’єктивної картини потрібно залучити більше сторін до діалогу. Тому наприкінці тренінгу ми створили ініціативну групу «Безпечна Бобринецька громада», яка поставила собі за мету підвищити безпеку у своїй громаді через побудову діалогу між представниками міського самоврядування, громадою і поліцією. Перший захід – «Діалог заради безпеки» запланований уже на вересень.
КОМПАНІЇВСЬКА ОТГ
У Компаніївській громаді учасники були дуже різні і при пошуку локальної проблеми було важко обрати одну, за вирішення якої була готова взятись більшість групи. Одні учасники вважали, що дуже важливою є стерилізація бездомних тварин, інші казали, що спочатку потрібно поприбирати публічні місця у селищі і проводити більше масових подій, третя група вважала, що спочатку потрібно відремонтувати спортивну залу у школі, яка одночасно слугує і громадським простором. Ми вирішили використати таку чудову ситуацію, коли ми маємо стільки активних людей відразу в різних сферах і склали поіменний список
«Що я особисто зроблю для своєї громади до кінця року». Де кожен з них назвав конкретну справу, яку зробить особисто (організує прибирання прибудинкової території, організує людей на ремонт в спортзалі школи, започаткує клуб хореографії у сільській школі…). І взяли на себе зобов’язання допомагати один одному і контролювати виконання цих обіцянок. Під хештегом #ОбіцялиЗробили ініціативні групи сіл, які були на тренінгу, публікують дописи про спільні толоки та перетворення громадських просторів свого населеного пункту.
МАЛОВИСКІВСЬКА ОТГ
Маловисківська громада теж приємно здивувала. По-перше, на тренінг в суботу прийшли й активні громадяни, і представники міської ради, і представник від бізнесу. Також, оскільки громадські активісти і місцева влада вже мають досвід спільної реалізації проектів, то обговорення локальних проблем дещо відрізнялось від попередніх громад. Тут, називаючи проблему, активісти відразу шукали шляхи її вирішення.
За результатами тренінгу:
– представниця місцевої влади запропонувала громадськості зробити комунікацію більш системною і здійснювали її на системній основі. Громадські активісти підтримали таку ініціативу.
– місцеві активісти запросили долучитися до своєї організації представника від бізнесу, якій вперше потрапив на подібний тренінг, і він погодився долучитись до їхніх ініціатив.
НОВОПРАЗЬКА ОТГ
Учасники визначили ключові проблеми в ОТГ, якими могли б зайнятись діючі НУ, а також ті, які ще в процесі створення. На думку учасників, це: екологічна ситуація (в основному, проблеми з поводженням з побутовим сміттям), безпека (брак уваги державних органів, які мали б слідкувати за безпекою), загальна пасивність мешканців (брак ініціативності, очікування ініціативи від влади, сусідів, інших організацій).
Проблему пасивності учасники розібрали більш глибоко методом “килим ідей”, унаслідок чого вдалося глибше зрозуміти проблему, а також напрацювати досить конкретні дії, які учасники задекларували здійснити протягом 3-6 місяців.
- знайомство з новою ГО у Новопразькій ОТГ – ГО “Новопразьке майбутнє” спільноти медиків місцевої амбулаторії
- напрацьовано низку ініціатив, які учасники домовились втілювати за результатами тренінгу, серед яких: тренінг “Повір у себе”, впровадження в ОТГ конкурсу на кращу вулицю, покращити комунікацію між громадськими організаціями в ОТГ, провести у селищі ZERO WASTE DAY у вересні на тему боротьби зі сміттєвою проблемою та організувати обговорення за участю всіх громадських організацій можливості впровадження громадського бюджету (положення про яке вже прийнято, але його впровадження поки гальмується).
Наприкінці тренінгу спільно з учасниками відбулось обговорення проблеми впровадження в ОТГ громадського бюджету. На тренінгу був присутній депутат минулого скликання, за словами якого в селищі вже є прийнята програма впровадження громадського бюджету. Натомість інша учасниця – депутатка цього скликання, стверджує, що нічого їй не відомо про цю програму. Після обговорення з учасниками, що можна здійснити для впровадження в ОТГ цього механізму, домовились:
- протягом найближчих 3 місяців організувати зустріч за участю всіх діючих НУО з ОТГ та ОМС, де обговорити ситуацію з громадським бюджетом
- ініціювати об’єднання місцевих НУО в допомогу ОМС в процесі впровадження громадського бюджету
- запросити для модерації процесу представника Громадських ініціатив України
СМОЛІНСЬКА ОТГ
Учасники визначили дві ключові проблеми в ОТГ, якими могли б зайнятись діючі організації, а також ті, які ще в процесі створення:
- екологічна ситуація (в основному, проблеми з поводженням з побутовим сміттям) та
- ситуація з безпекою в ОТГ та головному населеному пункті.
Обидві виявлені проблеми учасники розібрали більш глибоко методом “килим ідей”, унаслідок чого вдалося глибше їх зрозуміти, виокремити причини існування проблеми, а також що потрібно зробити щоб її подолати. Крім того, учасники задекларували досить конкретні дії, які вони планують здійснити протягом 3-6 місяців.
Серед задекларованих дій учасників були:
в темі безпеки:
- активізувати роботу ДНД
- викликати поліцію, коли бачитиму правопорушення
- запросити патрульного в бібліотеку, організувати обговорення в бібліотеці щодо теми безпеки
- поширювати інформацію про відповідальність за скоєння правопорушень
- зробити зауваження хлопцям біля мого під’їзду, які п’ють вдень спиртні папої
- звернутися до громадської організації для залучення поліції (як лектора) на тему безпеки та порядку
- що можна зробити в цій темі попереджуючими методами, а також яка відповідальність за різні правопорушення.
В темі екології:
- розроблю форму повідомлень щодо проведення просвітницької роботи для заключення договорів по вивозу ТПВ
- проведу зустріч зі школярами на тему екології як член молодіжної ради;
- проведу зустріч на своїх округах щодо теми побутового сміття;
- провести роз’яснювальну роботу по оплаті послуг вивезення сміття, розповсюджувати інформацію з приводу цієї теми в ОТГ
- провести роз’яснювальну роботу по сортуванню сміття серед молоді
- “настукати” в міністерство екології щодо екологічної ситуації в місті (в місті діє шахта).
- провести роз’яснювальну бесіду серед сусідів по сортуванню сміття
Окремо варто відзначити конкретну домовленість про організацію події щодо публічного обговорення питання безпеки в ОТГ. Було домовлено, що протягом 3-х місяців в ОТГ пройде публічне обговорення за участю поліції з Кропивницького.
НОВОУКРАЇНСЬКА ОТГ
Серед ключових проблем в ОТГ, якими могли б зайнятись діючі ГО, а також ті, які ще в процесі створення, назвали такі три найважливіші проблеми (були названі й інші, але саме ці три є найбільш важливими):
а) недостатня кількість дерев, проблема озеленення
б) пасивність жителів ОТГ
в) проблема безпеки в ОТГ
А ще під час тренінгу в цій ОТГ тренер Юрій Степанець відреагував на питання і показав презентацію про поняття “локальний продукт” та познайомив з прикладами такого продукту в польських та українських громадах, а ще поділився досвідом ОТГ з Вінниччини щодо питання поводження з побутовим сміттям, як організувати процес збору та утилізації ТПВ як частину навчального продукту. Сподіваємося, такі приклади зможуть дати поштовх до розвитку подібної діяльності на Кіровоградщині
ДМИТРІВСЬКА ОТГ
У Дмитрівській ОТГ під час обговорень зародилася ідея про створення банку послуг в ОТГ, коли люди зможуть обмінюватись на бартерній чи іншій основі різноманітними послугами, які є затребувані жителями їхньої громади.
Ішлося також про дозвілля, про те що складно знайти в селі хто робить електрику, сантехніку (банк даних), про поводження із відходами, також про забруднення річки стічними водами.
В усіх чотирьох громадах відчувався колосальний потенціал. Кожна з них шукає свій унікальний шлях, і наразі ми бачимо своєї задачею супровід у цьому важливому процесі, тому відкриваємо набір на подальші тренінги з розвитку громадських організацій (детальніше за посиланням).
Школа громадської активності для ОТГ проводиться спілкою “Громадські ініціативи України” в рамках проекту “Голос громади в місцевому самоврядуванні” програми USAID “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” (DOBRE).
#ДобріЗміниДляГромади