Листя, яке не шкодить і приносить зиск (м. Вознесенськ, Миколаївська обл.)

Вознесенськ на Миколаївщині – зелене місто, де є кільканадцять парків і скверів, великий приватний сектор та район багатоповерхових будинків. Як і в переважній більшості українських міст, у Вознесенську восени нагально стоїть питання спаленого листя: палять його повсюдно, у повітрі стоїть отруйний запах. Вознесенська міська громадська організація «Наше місто» вирішила боротися з проблемою – з допомогою інформаційної кампанії та компостних ящиків.

 

–  Коли ми робили локальний аналіз потреб міста, був жовтень–листопад, – підказує голова «Нашого міста» Іван Алексєєв. – Тоді на вулицях не було чим дихати, люди палили листя. І ми вирішили об’єднати зусилля громадського сектора і влади.

Як наголошує пан Алексєєв, у місті тоді навіть з’явилися громадські активісти, які ходили і гасили полум’я.

 

Етапи проекту

Іван Алексєєв вказує: листя – це органіка, яка містить у собі багато корисних речовин. Опадаючи з дерев, воно потрапляє в ґрунт і таким чином покращує його. З іншого боку, відповідно до українського законодавства листя з газонів та парків забирати не можна  тільки з деяких видів територій воно повинно збиратись і вивозитись. Також необхідно прибирати опале листя на території, яку прилягає до ОСББ, комунальних установ, з доріг та тротуарів і т. д.

У Вознесенську комунальне підприємство «Санітарна очистка міста» збирає листя в мішки та вивозить на сміттєвий полігон, а це потребує великих затрат ресурсів.

– Ми порозмовляли з чиновниками з місцевої влади: вони взагалі в тарифі не мали вивозу листя, але десь треба було його дівати, – підказує голова «Нашого міста». – Комунальне підприємство вивозило таким чином: забирало у власників мішки з листям, а мешканцям залишало порожні мішки.

– Вирішувати проблему ми задумали шляхом залучення мешканців міста до компостування листя, – наголошує Алексєєв.

Активісти «прогулялися» містом і виявили точки, де листя найбільше, нанесли на мапу. Відтак – провели анкетування, і паперове, і на сайті організації, – запитавши, де спалюється найбільше листя в місті. А також – де створити компостні ящики, щоб збирати листя.

Компостні ящики у визначених місцях, таким чином, «вбивали» двох зайців: позбавляли потреби вивозити і спалювати листя, а приносили компост, який можна використовувати як добриво.

 

Інформаційна кампанія – важлива складова проекту

У ключових місцях Вознесенська встановили «пілотні» 4 компостні ящики. Подію супроводжувала інформаційна кампанія: потрібно було, щоб люди в приватному секторі так само робили компостні ями чи ящики.

Аудиторією проекту були ОСББ, ОСН, комунальні підприємства, навчальні заклади.

Як наголошує Іван Алексєєв, компостні ящики були також встановлені у трьох школах, діти таким чином привчалися не спалювати листя, а переробляти його і отримувати компост.

– Інформаційну кампанію ми вели в соцмережах, у місцевій газеті «День за днем», виготовили 2000 листівок, – розповідає Іван Алексєєв. – Ми пояснювали, що є дійсно дешевий спосіб компостувати, і його варто застосовувати. А так само пояснювали людям те, що згідно з чинним законодавством не можна в місті спалювати листя.

«Наше місто» провело круглий стіл із залученням міської влади і неурядових організацій, так само екологів. Говорили про те, зокрема, що можна встановити громадський контроль за спаленням листя, що громадські інспектори почали робити рейди. Екологи, у свою чергу, вказували, що не можна з парків забирати листя, лише з деяких видів газонів.

– Процес пішов уже і поза нашим проектом, – тішиться результатом Іван Алексєєв. – Далі на круглих столах ми вели діалог із зацікавленими організаціями, вишами, ОСББ. А відтак оголосили конкурс проектів, від заявників очікували опису, як вони бачать проблему і хочуть її вирішувати.

Серед заявлених проектів прийшли, зокрема, пропозиції купівлі газонокосарки – таким чином в компостний ящик хотіли вкидати окрім листя ще траву. Цей проект написала й отримала фінансування одна зі шкіл.

– А хтось запропонував завести у ящики каліфорнійських черв’яків – вони переробляють компост швидше, – наголошує Іван Алексєєв.

Як наголошує голова організації, створені в рамках конкурсу проектів малі архітектурні форми перебуватимуть на балансі переможців конкурсу. Витрати за їх доглядом та на ремонт будуть невеликими, до того ж вони можуть бути виконані за рахунок реалізації компосту.

– Ми здійснюватимемо подальшу інформаційну кампанію за допомогою ЗМІ, соціальних мереж, міських сайтів, газети. Компост – це вигідно і дешево, – обіцяє насамкінець Іван Алексєєв.

А вознесенську ідею можна – і навіть потрібно – поширювати в інших містах України, бо паління листя восени є справжньою екологічною проблемою держави. Тому пан Іван заохочує всіх бажаючих звертатися до нього по досвід.

 

Паспорт:

  1. Повна назва організації:

Ініціативна група, Вознесенська міська громадська організація «Наше місто», від 2002 р.

  1. Координатор проекту:

Іван Алексєєв

Олена Заворотченко

  1. Адреса організації

вул. Кібрика, 8, Вознесенськ 56500, Миколаївська область, Україна

Веб-сторінка: http://gonashemisto.blogspot.com

https://www.facebook.com/voznashemisto

  1. Джерела і сума фінансування:

35 150 грн – в рамках проекту «Сильні локальні громади – ключ до успіху реформи місцевого самоврядування» (Польсько-Канадська Програма Підтримки Демократії).

  1. Строк тривання проекту:

Червень – жовтень 2016 року.

 

Ініціатива опублікована в публікації «Співпраця заради локальних змін: успішні практики з Польщі і УКраїни», яка була підготовлена в рамках проекту «Сильні локальні громади – ключ до успіху реформи місцевого самоврядування», що реалізувався Фондом «Освіта для демократії», Громадською організацією «Наше Поділля», Товариством Лева та Мережею «Громадські ініціативи України».

Проект реалізувався у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Автор тексту: Ігор Ісаєв