Громадські консультації щодо перебудови вул. Кавенчинської (м. Варшава)

Кавенчинська – одна з давніх вулиць польської столиці, причому донедавна найстаріша в усіх розуміннях: як історичної спадщини, так і стану інфраструктури. Вулиця знаходиться не в самому «туристичному» центрі міста, а в районі Прага-Північ (це найстаріший, але водночас один із найбільш проблемних районів столиці) – можливо, це «геополітичне» розташування і стало вирішальним в тому, що вулицю відновили не в першій черзі. А дарма: на відміну від переважної більшості туристичних принад Варшави, зруйнованих у роки Другої світової війни і відбудованих щойно після неї, тутешні пам’ятають царську Росію. Відстоювати минуле і сучасність, за допомогою місцевою влади та норвезького гранту, стали мешканці вулиці.

Консультації стимулюються самоврядуванням

План перебудови вулиці Кавенчинська – це частина ширшого проекту, який реалізовувався польською столицею у 2010 році. Тоді Центр соціальних комунікацій міста Варшава здобув норвезький грант (The EEA Grants and Norway Grants, інструмент, що надається Норвегією як допомога 16 державам-членам ЄС, зокрема Польщі), метою якого було зміцнення участі місцевих мешканців у влаштуванні міста.

Кожен з районів столиці сам визначався з тим, щодо чого консультуватимуться самоврядувальники і мешканці. Так, райони міста проводили громадські консультації щодо влаштування парків, велодоріжок тощо. Район «Прага-Північ» вирішив провести консультації стосовно перебудови вулиці Кавенчинська.

Чому? – «Прага-Північ» є досить старим районом польської столиці, перебудови в ньому тривали віддавна. Як підказує Аґата Урбанік з Фонду «Поле діалогу», яка брала активну участь у консультаціях 2010 року, під час попередніх перебудов у цьому районі нерідко виникали конфлікти з місцевими мешканцями, отже варто було би прислухатися до їхньої думки і включити їх у процес прийняття рішень. Окрім того, перебудова вулиці є дуже конкретною темою для мешканців, щодо якої вони можуть поділитися власними спостереженнями.

«Заохотити якнайбільше людей»

– Робота над консультаціями продовжувалася від 11 жовтня до 19 листопада 2010 року. Процес проходив таким чином, щоб заохотити до перемовин якомога більше людей, щоб вони поділилися своїми думками в дискусії про майбутнє вулиці Кавенчинської – розповідає Аґата Урбанік.

Метою організаторів було не лише повідомити потенційних учасників про можливість висловлюватися в рамках консультацій, але передусім заохотити мешканців безпосередньо взяти участь в обговоренні.

Тому ініціативна група, до якої входила, зокрема, пані Аґата і студенти-соціологи, безпосередньо на вулиці запитували мешканців та повідомляли їх про консультації.

– Це була інформація для населення, ми питали мешканців і бувальців цього району про враження від користування вуличною інфраструктурою, – наголошує Аґата Урбанік. – Ми також збирали дані, щоб повідомляти зацікавлених людей про хід консультацій. Зібрали тоді кілька десятків контактів.

«Непроста вулиця»

Черговим етапом було дослідження, метою якого було дізнатися про контекст вулиці.

– Це непроста вулиця – усміхається пані Урбанік. – Вона стоїть дещо окремо на карті району, вона відділена від інших, зокрема, трамвайною лінією. Це трикутник, який ми хотіли краще пізнати.

Для кращого осмислення усіх контекстів вулиці Кавенчинської ініціативна група провела індивідуальні інтерв’ю з громадськими діячами, активність яких так чи інакше пов’язана з цією територією (наприклад, досить активне в цьому районі Празьке товариство «Міхалув»). Як наголошує пані Урбанік, було проведено понад 20 глибинних інтерв’ю, під час яких докладно обговорювалися проблеми, з якими зустрічаються жителі вулиці. Розмови були проведені з такими місцевими установами, як-от: місцева школа, виш – Вища школа менеджменту, «Карітас Варшава-Праґа», будинок соціальної допомоги, але також перукарня, пункт ксерокопії, паб, лакофарбовий завод, спортивно-оздоровчий комплекс району, базиліка Найсвятішого Серця Ісуса – усі ці та інші організації об’єднані тим, що знаходяться на вулиці Кавенчинській.

Черговий етап після консультацій – це майстер-класи з зацікавленими людьми: місцевими мешканцями, активістами, організаціями, чиновниками. Мешканців намагалися вибирати з різним віком і досвідом, а чиновників та активістів – таких, які мають досвід і можуть щось показати в контексті містобудування.

Була також організована прогулянка цією територією з товариством «Міхалув» – це епізод мав надихнути учасників майстер-класів.

– Люди небагато знають, які можуть бути можливості перебудови вулиць, скажімо, приклади з інших міст і країн, – наголошує Аґата Урбанік. – На майстер-класи з мешканцями ми приготували матеріали про те, як виглядають інші вулиці у Варшаві, мешканці побачили можливості.

Весь цей час ініціативна група перебували в контакті з районним управлінням: «Важливо, щоб люди, які є стороною процесу, мали швидкий обіг інформації, щоб нічого їх неприємно не дивувало» – підкреслює представниця Фонду «Поле діалогу».

Так само, як додає вона, досвідчені чиновники з місцевої адміністрації мають великий досвід, проте можуть недобачати певних речей, про які скажуть мешканці. Важливо обмінюватися цією інформацією, проте важливіше – щоб ані одні, ані інші не почували себе некомфортно, щоб у них не складалося враження, що з них намагаються зробити некомпетентних людей.

– Для цього ми пояснювали, що це не відсутність компетентності, просто маємо справу з людьми з іншим досвідом, – вказує Аґата Урбанік.

Як додає, особливу увагу теж треба присвятити тому, щоб сторони діалогу не відчували фрустрації: таке відчуття часто проявляється в подібних перемовинах, люди можуть мати враження, «що щось не має сенсу», мовляв, зависокі бордюри чи не той вид бруківки.

Важливо таких людей переконати, що варто почути один одного.

У фінальній зустрічі під час консультацій 2010 року взяли участь різні групи. Тоді оголошено всі зібрані постулати з обґрунтуваннями. Після обговорення постулатів відбулося голосування, пропозиції могла оцінити кожна людина – мешканець Варшаві. 11 листопада результати консультацій були представлені в громадському просторі, після меси перед місцевою базилікою.

Дитя консультацій – поле діалогу

Після представлення результатів консультацій 2010 року справа не закінчилася. Консультації з мешканцями тривали далі, мешканці були активними в наступні роки. Остаточно вулицю перебудовано 2013 року.

У 2011 році ініціативна група консультацій стала кістяком Фонду «Поле діалогу», який працює досі.

Наостанок – порада від Аґати Урбанік тим, хто хотів би провести консультації у своєму населеному пункті чи районі:

– Громадські консультації варто реалізувати в тісному порозумінні з владою і мешканцями, –наголошує вона. – Треба брати до уваги різні суспільні групи. З усіма учасниками важливо на самому початку визначити, чого вони очікують від процесу. Ми чітко проговорили принципи, на що саме мають вплив мешканці: консультації не стосувалися перебудови старих будинків чи трамвайної колії. Протягом консультації мешканці почали наголошувати, що частина будинків знаходиться в поганому стані – ми повідомили про це в остаточному рапорті, проте відразу вказали, що розмовляємо про інші конкретні теми, наприклад, бруківку, хід вулиці тощо. Інша річ – з владою маємо нерівні сили, треба врівноважити це детальною інформацією про етапи, принципи і перебіг консультацій.

Паспорт:

  1. Повна назва організації:

Інститут соціології Варшавського університету і Фонд «Поле діалогу» (громадські консультації відбулися ще до того часу, як організація була офіційно заснована, однак в рамках консультацій утворився кістяк Фонду)

  1. Повна назва проекту:

Громадські консультації з модернізації вул. Кавенчинської (Варшава)

  1. Координатори:

Аґата Урбанік і Марта Островська

  1. Адреса організації

Фонд «Поле діалогу»: ul. gen. W. Andersa 13, 00-159 Warszawa, Польща

Веб-сторінка: www.poledialogu.org.pl

  1. Джерела і сума фінансування:

Консультації відбувалися в рамках ширшого проекту, проведеного Центром соціальних комунікацій міста Варшава. Проект називався «Зміцнення механізму громадської участі в місті Варшаві». Проект був реалізований за підтримки Норвезького фінансового механізму (The EEA Grants and Norway Grants) – це інструмент, що надається Норвегією як допомога 16 державам-членам ЄС.

  1. Строк тривання проекту:

Перші громадські консультації відбувалися від 11 вересня до 19 листопада 2010 року. Модернізація вулиці остаточно була проведена в 2013 році.

 

Ініціатива опублікована в публікації «Співпраця заради локальних змін: успішні практики з Польщі і УКраїни», яка була підготовлена в рамках проекту «Сильні локальні громади – ключ до успіху реформи місцевого самоврядування», що реалізувався Фондом «Освіта для демократії», Громадською організацією «Наше Поділля», Товариством Лева та Мережею «Громадські ініціативи України».

Проект реалізувався у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Автор тексту: Ігор Ісаєв