Ґлоґув, Нижньосилезьке воєводство
«Кому потрібна бібліотека?» – плакат із таким написом з’явився на початку 2015 року в містечку Ґлоґув на заході Польщі. Мешканці маленького містечка злякалися: невже громадську бібліотеку в їхньому місті хочуть закрити? Але це був початок проекту бібліотеки, яка вирішила провести громадські консультації з мешканцями на тему самої себе. Бібліотека запланувала розбудовувати- ся, і хотіла зробити це в контакті з місцевим населенням. І щоб стимулювати діалог, використала такий, дещо провокаційний хід.
І вже в березні 2015 року під час зустрічі з актором Ольґердом Лукашевичем у залі бібліотеки ви- вішено плакати з наклейками. На наклейках можна було прочитати назви послуг, доступних в бібліотеці: взяти книгу, зустрічі з авторами, кіно напрокат, комп’ютерні курси, доступ до Інтернету, дискусійний клуб, спортивні заняття. Бажаючі брали участь у голосуванні за ці послуги. Завдяки цьому у бібліотеці склали вступну картину того, що від неї найбільше очікують відвідувачі.
Поряд можна було записати пропозиції, які хотіли би бачити в бібліотеці – читачі просили більше преси, авторських зустрічей, занять з іноземних мов чи навіть йоги!
ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Отже, таким чином бібліотека дізналася про потреби власних відвідувачів. А вони наголошували, що бібліотека – це не тільки і не стільки читання книжок, як хороша атмосфера, естетика, кондиціонер, кавоварка, більш широкий спектр послуг. Якщо говорити про послуги: говорилося про доставку додому книг для людей з обмеженими можливостями, покази мод, наукові зустрічі, спортивні заходи, зустрічі з авторами.
Водночас у рамках громадських консультацій встановлено, що бібліотека є місцем різних послуг. Працівники бібліотеки були позитивно вражені, що її відвідувачі піклуються не лише про власні потреби, але й говорять від імені тих людей, яких не було на зустрічі: ідеться про людей з обмеженими можливостями, вони хочуть говорити на різні питання, мають можливість вирішувати справи, потребують контакту з людьми.
ЗАПИТАННЯ ДО УЧНІВ
Бібліотека провела окремі консультації з наймолодшими – учнями останніх класів шкіл. Консультації з ними виглядали таким чином: спочатку знайомство, з урахуванням місця проживання, відвідування бібліотеки, того, як заповнити новий простір в бібліотеці.
Відтак молодь спільно малювала карту свого району, враховуючи ті місця, які вона найчастіше відвідує: це були магазини, спортивні майданчики, місця швидкого харчування, дитячий майданчик, кінотеатр, галерея, будинки, в яких вони живуть, зустрічаються і разом дивляться фільми.
Відтак відбувалася екскурсія бібліотекою: учні ходили навколо бібліотеки, розділені на невеликі групи. Кожна група під керівництвом бібліотекаря мала завдання символічно прикрасити частину бібліотеки. Мета завдання полягала в тому, щоб учні оздобили бібліотеку так, як би вони хотіли, щоб вона виглядала.
І що ж вийшло? − Учні, наприклад, запропонували «веселу коміксну кімнату» – розважальне приміщення, з зображеннями у стилі коміксу, з кавою та напоями, Wi-Fi, диванами, пуфами, журнальними столиками, телевізором. Це приміщення мало би стати місцем зустрічей, відпочинку, виконання домашнього завдання, перегляду фільмів, розмов, читання тощо.
Учні також запропонували ігрову і музичну кімнати – там повинні були б знаходитися такі меблі, які можуть змінювати розташування, диван, консолі, Play Station, ігри тощо.
Були також пропозиції створення приміщення із пастельними кольорами, м’яким килимовим покриттям, на стінах якого знаходилися б фотографії Ґлоґува, більярдний стіл; відтак пропозиції тренажерного залу та залу для мистецтва, стіни якого давали б художнє натхнення, де був би акваріум.
ВИСНОВКИ: М’ЯКО Й ЗАТИШНО
Таким чином, напередодні перебудови бібліотека зробила колосальну роботу з найрізноманітнішими категоріями своїх відвідувачів, з акцентом на школярів, проте завдяки цьому створила концепцію свого розвитку. Відвідувачі захотіли мати в бібліотеці власний, зручний простір, з м’якими й приємними меблями, у ньому повинно було стати подомашньому затишно. Додатково цей простір повинен мати атмосферу: відвідувачі вказували, що хочуть мати музику тихо в фоновому режимі, світлі відтінки. Найголовніше, без чого важко уявити собі сучасну бібліотеку – це наявність швидкого Wi-Fi, бо «без Wi-Fi немає життя». Одна з цікавих пропозицій – стенд для обміну ідеями, де можна писати пропо- зиції, власні і роздуми на тему пропозицій інших, міні-кафе, місце для перегляду фільмів.
Назва організації: Міська громадська бібліотека ім. Ґалла Аноніма в Ґлоґуві (Miejska Biblioteka Publiczna im. Galla Anonima w Głogowie)
Координатор проекту: Ізабелла Овчарек, директорка бібліотеки
Адреса організації: ul. Jedności Robotniczej 15, 67-200 Głogów, Польща
Сума гранту: Дотація 10 000 зл. від Фонду розвитку інформаційного суспільства
Термін реалізації проекту: Від лютого до грудня 2015 року.
Веб-сторінка: www.mbp.glogow.pl
Ініціатива опублікована в публікації «Співпраця заради локальних змін: успішні практики з Польщі і УКраїни», яка була підготовлена в рамках проекту «Сильні локальні громади – ключ до успіху реформи місцевого самоврядування», що реалізувався Фондом «Освіта для демократії», Громадською організацією «Наше Поділля», Товариством Лева та Мережею «Громадські ініціативи України».
Проект реалізувався у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).
Автор тексту: Ігор Ісаєв