Вже зовсім скоро вийде дослідження спілки «Громадські ініціативи України», яке було проведене завдяки підтримці Prague Civil Society Centre і стосувалось вивченню впливу організацій громадянського суспільства на формування порядку денного в державі.
В ході дослідження ми намагались дізнатись, як та чому виникали об’єднання НУО в різних країнах Західної та Центральної Європи, які цілі ставили, чи вдалось їх досягнути, але найголовніше, чи можлива загалом спільна діяльність різних неурядових організацій … різних за цілями, завданнями, організаційним розвитком, місцем проведення діяльності…
В дослідженні окрім цифр та різного роду статистичної інформації, вміщено 6 інтерв’ю з лідерами об’єднань неурядових організацій з Польщі та Німеччини, в яких автори дослідження намагаються передати не лише історію виникнення, але й особливості діяльності, принципи роботи з членськими організаціями, а ще багато-багато чесних відповідей на не прості запитання, які хвилюють і українські організації…
Перше інтерв’ю присвячене діяльності Федерації неурядових організацій Нижньої Сілезії. Про це розповідає її багаторічний лідер Вальдемар Вайс.
**********************
Федерація неурядових організацій Нижньої Сілезії (DFOP) є об’єднанням громадських організацій. У своїй діяльності федерація орієнтується на представництво інтересів неурядових організацій Воєводства Нижня Сілезія. DFOP була створена в травні 2004 року у Вроцлаві для репрезентації потреб сектору неурядових організацій регіону. Зараз членами федерації є понад 200 неурядових організацій з Нижньої Сілезії, інших регіонів Польщі, а також інших країн.
Найважливішим завданням федерації є побудова площини співпраці між членськими організаціями, а також обмін інформацією, досвідом та ініціювання спільної діяльності. Федерація виконує роль речника інтересів членських організацій, здійснює діяльність у тих сферах громадського життя, де одиночні дії організацій можуть бути недостатніми, а також там, де є потреба в сильному представленні спільного бачення неурядових організацій регіону.
Вальдемар Вайс, Керівник фонду Меркурій (м. Валбжих, Польща), Голова Правління Федерації неурядових організацій Нижньої Сілезії. Про важливість творення атмосфери довіри всередині федерації.
Процес створення федерації в нас зайняв майже рік. Спочатку ми зустрілися десь у листопаді 2003 року на попередню зустріч з різними організаціями регіону. Це була зустріч, яка відбулася завдяки фінансовій підтримці фонду ім. Стефана Баторего. І на неї я вислав запрошення організаціям, але не писав, що запрошую зустрітися в рамках такого-то проекту, лише що є ідея зустрітися… і Вальдемар Вайс запрошує. На наступну зустріч, яка відбулася в Кшижовій у березні 2004 року, зголосилося більше 80 організацій, що, в принципі, досить багато. І під час цієї зустрічі самі організації дійшли до висновку, що треба створювати федерацію, яка б представляла інтереси неурядових організацій регіону. Була створена робоча група по розробці статуту федерації, і вдалося домовитися, що наступна зустріч відбудеться в травні.
На зустріч у травні приїхали представники більш ніж 80 організацій з усього воєводства. Із цих 80 організацій близько 40 вже мали документи, які уповноважували кандидатів створювати федерацію, і приблизно стільки ж не мали таких документів (частина організацій мала потребу провести загальні збори у своїх організаціях, оскільки в їхніх статутах тільки вони могли уповноважити представника для участі у створенні федерацій). Тоді ж на зустрічі і було прийнято рішення, що федерація створюється, але не обираються керівні органи. І поки відбуватиметься реєстрація федерації, ті організації, які ще не мають повноважень, отримають їх, і вже на наступному засіданні долучаться до виборів керівних органів федерації. Згодом, коли федерацію було зареєстровано, всі представники отримали від своїх організацій повноваження на створення чи доручення до федерації, вирішили провести наступну зустріч. Вона відбулася у Вроцлаві на початку жовтня 2004 року. На цю зустріч приїхали представники 86 організацій. Слід відзначити, що це були дуже різні організації: великі об’єднання з Вроцлава і досить малі з сіл та малих містечок, а також спілки організацій, що вже об’єднували інші організації.
Що спонукало неурядові організації саме в цей час створювати федерацію?
Головною мотивацією було те, що саме у цей час Польща входила до Європейського Союзу. Ми розуміли, що місцеве самоврядування при цьому буде робити різні речі, але без нас – громадських організацій. Не будуть нас нічого питати, бо фактично немає якогось одного вираженого суб’єкта, який би представляв неурядові організації. А якщо такого суб’єкта не існує, то для діалогу немає такої сторони, як неурядові організації. Тому це було сильною мотивацією – створити об’єднання НУО, завдяки якому нас сприймали б як важливого партнера під час діалогу про розвиток регіону. Ще однією важливою мотивацією для організацій була (і, до речі, залишається до цього часу) потреба у спілкуванні, обміні інформацією, думками, ідеями, можливість домовитися про якусь співпрацю (при цьому часто люди потребують неформального спілкування, під час якого вони не відчувають, що їхня організація менш важлива чи не така успішна).
Під час створення об’єднання НУО (наприклад, федерації) складно уникнути досить непростого вибору: чи запрошувати до об’єднання організації, які, з одного боку, є досить активними, але через відмінні стандарти діяльності, або негативний особистий досвід співпраці не дуже хочеться мати з ними справу?
І це складний вибір. Для нас це було так – навіть якщо не всі організації мені подобаються, маємо запросити усіх. І треба змиритися з тим фактом, що часом краще, аби ті, хто можуть бути конкурентами федерації, були всередині неї, ніж назовні. Ліпше проводити дискусії всередині федерації між різними організаціями і мати шанс домовитись, аніж тримати сильних конкурентів назовні, які в певний момент можуть сказати тій же владі, що ми маємо іншу думку, ніж, наприклад, ця федерація. В такому випадку влада матиме повне право сказати нам, що «шановні колеги, є ще й інші організації, які мають іншу думку з цього питання». І тоді ми вже не є такими сильними, як би нам того хотілося. Тому важливо запрошувати до творення федерацій абсолютно всі організації, незалежно від нашої оцінки та вподобань.
Які механізми співпраці місцевого самоврядування чи державних адміністрацій були на момент створення федерації?
Фактично на момент створення федерації у 2004 році не було механізмів, які б передбачали консультацію з усім сектором НУО. Часом при головах міст та містечок створювалися спеціалізовані ради: з питань щодо потреб людей з інвалідністю, з питань культури, освіти, тощо. Можливо, були якісь такі ради в Поморському воєводстві (Гдиня, Гданськ, Сопот), бо якраз ідея про необхідність створення таких рад за участю всіх НУО, а не лише певного напрямку, якщо я не помиляюся, походить з цього регіону.
Як зараз федерація на практиці відстоює інтереси НУО регіону, зокрема враховуючи, що регіональна влада зараз має можливість створювати такі дорадчі органи з НУО регіону, які не входять до федерації?
Можна сказати, що навіть ми мали таку ситуацію. Регіональна влада під час створення першої такої ради неурядових організацій запросила до неї дивні угрупування. Коли ми це побачили, то написали листа до влади, повідомивши, що наш кандидат знімає свою кандидатуру і не хоче бути членом такої ради, яка формується у непрозорий і незрозумілий спосіб. Ми також не визнаємо, що влада таким чином справді хоче консультуватися з НУО. Очевидно, що цю Раду НУО регіону влада планувала зробити як своєрідну противагу для федерації ДФОП. Але на практиці виявилося, що ця рада не мала такої підтримки середовища НУО регіону, як наша федерація. А пізніше стало відомо, що члени цієї Ради відстоюють позицію, подібну до позиції федерації, після чого вже регіональна влада почала маргеналізувати раду НУО, яку сама ж і створила.
Зараз, коли формувалася вже друга Рада НУО, теж на початку вона створювалася якимось дивним чином – не прозоро, до участі запросили не найбільш відомі та авторитетні організації… І тоді наша федерація і ще дві федерації написали Маршалку (по типу голови обласної ради в Україні) листа, що ми не погоджуємося з способом проведення таких консультацій з громадськими організаціями і не хочемо брати участі в такій Раді. Після цього Маршалек запропонував включити в раду представника від наших федерацій. На жаль, лише одного, а не трьох. Але важливим є сам прецедент і те, як нас сприймає місцева влада.
Якщо ж оцінювати результативність цієї ради, то можна сказати, що користі від її діяльності майже немає. Навіть якщо приймаються якісь позитивні рішення, то пізніше представники від влади, які теж є в цій раді, їх видозмінюють, і ці рішення чи пропозиції стають вже не такими важливими. Але що в цій раді корисне, так це те, що 2 представники з кожної такої ради з усіх воєводств (областей) утворюють загальний конвент рад воєводств. Це неформальна структура, але вона зустрічається досить часто – раз на місяць або й частіше. На цих зустрічах завжди присутній, наприклад, директор національного інституту, представники міністерств, інших національних органів влади, тощо. І на них ми з перших вуст дізнаємося про якісь ініціативи чи плани уряду. Особливо зараз дуже важливо мати інформацію завчасно і з перших вуст. Бо можемо на неї зреагувати – внести пропозиції чи організувати протест. Адже ситуація наразі така, що коли ми дізнаємося про якісь плани уряду, то хіба тоді, коли вже прийнятий якийсь закон чи реформа, і вже нічого не можна змінити. Також важливою є атмосфера на зустрічах конвенту – всі добре знайомі, звертаються один до одного на «ти». А оскільки збираються часто, то твориться атмосфера співпраці. Відтак самі учасники конвенту можуть під час консультацій з міністерствами зупиняти чи вносити зміни в найбільш неоднозначні ініціативи уряду.
Як відбуваються консультації з організаціями-членами федерації. Які з них найбільш ефективні?
Щоб дізнатися думку організацій стосовно різних питань, використовуємо різні методи. Найчастіше робимо опитування, які вміщуємо в щомісячний бюлетень. Ефективність цього методу, на жаль, не дуже велика. Також проводимо обдзвони з приводу якихось важливих тем – це вже трохи більш ефективно, але не дає багато інформації. А ще робимо виїзні інформаційні поїздки по містах воєводства стосовно якогось важливого питання і використовуємо цей час для консультацій. Наприклад, нещодавно робили виступи на тему: «Загрози діяльності неурядових організацій в Польщі», а другим питанням було написано – Дебати. І цей час ми використовували, щоб дізнатися думки організацій щодо: доступності коштів ЄС, співпраці з органами місцевого самоврядування, перешкод для діяльності та ін. Після того, як ми провели 14 таких дебатів у різних містечках воєводства, то можна сказати, що тепер знаємо, чим живуть ці організації і які мають потреби. Пізніше ми використовуємо зібрану інформацію під час комунікації з владою регіону чи країни і посилаємося на ці результати: це не рішення правління чи зборів, а фактично думка більш як 200 організацій, які під час таких обговорень висловили такі і такі побажання чи застереження.
Звичайно, коли є більше часу на проведення таких консультацій, то можна зробити багато. Наприклад, коли наша федерація брала участь в обговоренні та консультаціях щодо стратегії регіону і мали на це багато часу, то могла досить детально все розглянути. Десь 60 організацій прийняло участь в обговоренні, і консультації були досить продуктивними.
Як ми стали такими відомими та впливовими в регіоні
Свого часу в регіоні була певна нездорова ситуація з розподілом коштів на конкурсах. І, що цікаво, це стосувалося не лише конкурсів для НУО, але й тендерів та замовлень для бізнесу чи навчальних закладів. Нам навіть вдалося дістати копії рішень комісії з одними балами навпроти проектів, а потім таке ж рішення, але вже з виправленими. Тож федерація вирішила організувати зустріч з представниками НУО, які мали якісь підозри чи навіть докази махінацій, а також з представниками бізнесу і навчальних закладів. Після того, як ми обговорили різні факти, усі разом пішли на зустріч з віце-Маршалкем, якому розказали про такі різні думки, і що організації підозрюють структури регіону в нечесному розподілі коштів і махінаціях. Він вислухав, але сказав що, все нормально, і немає чого організаціям хвилюватись.
Потім за кілька тижнів хтось із працівників зробив аудіозаписи розмов, і ці записи опублікувало радіо, тож ця тема набула великого розголосу. Маршалек звільнив усіх керівників департаментів, а з ними і весь відділ, який займався конкурсами, змінив склади комісій і переніс половину конкурсів у своє підпорядкування – тобто запровадив великі зміни☺
І хоча, ніби, прямо не ми зробили цей розголос, але в місті всі знали, хто організовував зустрічі з НУО, бізнесом і навчальними закладами. Як наслідок ми, звичайно, десь рік не мали жодних коштів від воєводства, але в регіоні стали дуже відомими і впливовими. Медіа нас підтримували, завжди хтось із нас давав коментарі на актуальні суспільні теми, бізнес-організації дослухалися до наших рекомендацій. І така увага до федерації була кілька років.
Мотивація участі у федерації неурядових організацій регіону.
З того, що знаємо від самих організацій, які нам про це говорять, разом можемо бути сильнішими, маючи доступ до різних інформацій та можливостей: змін у Польському законодавстві, інформації, де зараз проводяться які консультації та як прийняти в них участь. Свого часу до нас вступила федерація футболу Нижньої Сілезії – досить велика організація, і до того ж, популярна. Її мотивацією було – «Про всяк випадок. Часом нам вдається домовитися з владою регіону, але не завжди. А разом з федерацією це буде зробити простіше».
Якось до нас звернулась організація з невеликого міста з проблемою транспарентності конкурсів, які робить у їхньому місті міський голова. Проблема полягала в тому, що конкурсна комісія складалася виключно з чиновників, і її підтримували організації за досить дивною логікою. Відповідальні організації, які вчасно підготували звіти, отримали 4-5 тисяч, хоч подавали заявку на 15-20, а ті, які невчасно звітувалися чи їхня робота була не надто активною – отримали по 12-15 тисяч, хоч подавали на 10. З огляду на ситуацію, ми, як федерація, написали офіційного листа міському голові, де ніби «помахали пальцем». В листі ми написали, що такі рішення хоч і приймає голова міста, але вони не відповідають духові партнерства, конкурсів для НУО, це також порушує принципи рівності організацій і певні стандарти проведення таких конкурсів в інших гмінах регіону. Як наслідок, такий конкурс був останнім – далі це місто вже мало нормальний прозорий конкурс з рівними умовами для всіх. І що найважливіше в даній ситуації – якби цю тему підняла одна з місцевих організацій, то вона, скоріш за все, пізніше мала б якісь проблеми у взаємовідносинах з місцевою владою, а нам зробити таку заяву не проблема, бо ми не маємо жодного фінансування від цього міста.
Наскільки важлива роль лідерів федерації в ефективності роботи.
Можна сказати, що дуже важлива. Звичайно, на зустрічах організації часто оголошують важливі проблеми, але як використати цю інформацію, залежить від голови Правління чи Директора. І від того, як вони цю діяльність/розмову проведуть, залежатиме результат – виграємо ми щось або програємо. Інколи треба йти на компроміси, беручи до уваги інтереси досить широкого кола зацікавлених сторін. Не завжди варто йти на конфлікт з владою, а навіть бажано цього не робити. Але, звичайно, коли є якась критична ситуація, то можемо тоді протистояти і відстоювати нашу позицію.
Що федерацію тримає разом
Однією з найбільших потреб, яку ми досить часто чуємо від організацій-членів – це потреба у спілкуванні. І ми намагаємось робити все можливе, щоб налагодити це спілкування: робимо неформальні зустріч, довгі кавові перерви. Коли проводимо загальні збори – робимо їх 2-денними, щоб було достатньо часу на спілкування. Але навіть кавова перерва має бути такою довгою, наскільки це потрібно, щоб учасники встигли поговорити зі своїми колегами.
Можна сказати, що ця потреба у спілкуванні має своє коріння. Коли в середині 90-х проводилися перші форуми для громадських організацій Польщі (FIP), то одним із перших гасел було: Хто ми є? Що таке громадська організація? Чи асоціації будівельників або об’єднання сільськогосподарських виробників, які теоретично теж є громадською організацією, є одними з нас? І виявилося, що ці форуми були такі популярні через велику потребу дізнатися один про одного, поговорити про те, хто ми, які наші цілі, яку діяльність ми ведемо. Коли організації відкривали одна одну, дізнавалися про організацію з іншого повіту чи навіть іншого регіону Польщі, які займається чимось подібним – це було чимось неймовірним. Така інтеграція і спілкування пізніше творить довіру і зв’язки між організаціями, тому зустрічі організацій – це дуже важлива частина нашої роботи.
Записав: Юрій Степанець
Дослідження проводилось завдяки фінансовій підтримці Prague Civil Society Centre. Зміст публікації не обов’язково є відображенням поглядів Prague Civil Society Centre.