Досвід громадських бюджетів ОТГ Чернігівщини: від перших спроб до системної діяльності

Чернігівщина у межах України – один із перших регіонів, де почали запроваджувати такий механізм залучення громадськості до прийняття управлінських рішень на місцевому рівні і розподілу частини бюджетних коштів, як громадський бюджет чи бюджет участі. Він передбачає, що певна частина коштів місцевого бюджету (найчастіше 1% або конкретно визначена сума) щороку виділяється на проєкти громадян. Ці проєкти пишуться і подаються за встановленими правилами, а переможці визначаються через голосування. Проєкти-переможці місцева влада має реалізувати упродовж наступного року.

Ще 2015 року Чернігів разом із Полтавою та Черкасами, завдяки співпраці з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ, стали пілотними містами впровадження бюджету участі в Україні. Відтоді цей досвід активно розповсюдився у містах і містечках, селищах України, у тому числі й нашої області. Значна частина громад Чернігівської області, яка залишається серед лідерів децентралізації в Україні, теж реалізують ініціативи місцевих жителів через громадський бюджет. Які ж особливості має громадський бюджет в об’єднаних територіальних громадах Чернігівщини?

Експертка з висвітлення Чернігівського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Оксана Стельмах переконана, що громадський бюджет – це корисний і дієвий інструмент розвитку об’єднаної територіальної громади. У першу чергу, громадський бюджет дозволяє жителям громади ініціювати проєкти, які вони вважають є доцільними, важливими та на часі саме для їхньої ОТГ. А отже, і взяти на себе відповідальність за реалізацію і забезпечення життєдіяльності ініціативи. По-друге, створення бюджету участі значно підвищує довіру до місцевої влади, допомагає налагоджувати партнерські стосунки та комунікації між громадою і владою. А головне, ОТГ, запроваджуючи бюджет участі, демонструє свою відкритість та прозорість у всіх сферах своєї діяльності.

Профіль громадського бюджету в ОТГ України (за відкритими даними)

Параметри Показники
Середня сума бюджету участі 350-500 тис. грн.
Середня вартість одного проекту 20-50 тис. грн.
Розподіл суми У багатьох громадах виділяють окремо кошти для проєктів, що стосуються адмінцентру ОТГ, і старостатів. Співвідношення найчастіше може бути у рівних частинах – 50/50. Хоча може бути і поділ на «великі» та «малі» проекти, залежно від суми

 

Вік учасників (авторів та учасників голосування) 14-16 років
Тематика проектів В окремих громадах виділяють напрями, яких можуть стосуватися проекти – енергозбереження, дозвілля, благоустрій, екологія, суспільно корисні соціальні проекти. Або навпаки, визначено сфери, до яких не варто звертатися. Приміром, проєкти не повинні стосуватися освітніх закладів чи комунальних підприємств тощо.
Голосування Електронне або змішане (через онлайнплатформи з паперовим голосуванням у визначених для цього пунктах )

Середній профіль бюджету участі в ОТГ Чернігівщини наближається до загальноукраїнських стандартів, а втім, кожна громада може йти своїм партиципаційним шляхом.

Прикметно, що бюджети участі в ОТГ відрізняються від громадських бюджетах у містах. Насамперед, тематикою проєктів, що свідчить – жителів громад хвилюють інші проблеми, аніж міських мешканців. За даними проекту «Громадський бюджет на сході України – інтеграція заради розвитку», що реалізовувався у 2018 році Фундацією українсько-польської співпраці ПАУСІ спільно із Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ, 46% проєктів в ОТГ стосувалися розвитку інфраструктури, 14% – культури і туризму, 11% – спорту, 9% – медичних послуг, 4% – освіти, і лише 1% – енергозбереження. Водночас були відсутні проєкти щодо соціального захисту (тоді як у містах таких проєктів було до 17%). І в містах більша частка проєктів стосувалися енергозбереження чи альтернативної енергетики. Порівняно проєкти 5 ОТГ та 5 міст у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях.

Деякі ОТГ впроваджують «правила» громадського бюджету, до яких в містах долучаються поступово. Так, у Балтській ОТГ Одеської області вольовим рішенням, аби уникнути фальсифікацій під час паперового голосування, було запроваджено лише електронне голосування за проєкти громадського бюджету. Переважна більшість міст на той час практикували лише паперове голосування.

До ризиків громадського бюджету в об’єднаних громадах слід віднести аспекти, що звужують активне залучення громадян до цього процесу. Це, насамперед, можливе співфінансування проєкту (у вигляді коштів чи інших ресурсів); низька поінформованість місцевих жителів про бюджет участі та його етапи, часто, відсутність повноцінної інформаційної кампанії; зависокі параметри підтримки – приміром, 100 (!) підписів підтримки проєкту з персональними даними громадян на етапі подання проєкту; відсутність голосування і схвалення рішення про реалізацію проєктів уповноваженим органом (робочою групою, координаційною радою тощо). Ці ризики можуть не сприяти поширенню бюджету участі в ОТГ та не формують довіру до цього партиципаційного механізму.

Однією з перших на Чернігівщині бюджет участі у 2016 році запровадила Сосницька ОТГ. Сосницький селищний голова Андрій Портний вважає, що громадський бюджет – це тренд сучасності. Він зауважує, що разом із командою прийшов у селищну раду з громадського сектору, а тому вони мали бажання змін і запровадження реальних механізмів залучення громадськості до розподілу публічних фінансів на місцевому рівні. «Нововведення, нові інструменти пропонуються владою, але сприймаються не так, як мають сприйматися. Тобто, зазвичай влада має бути противником всілякої новизни. А у нас навпаки – ініціатива іде тільки від місцевої влади і активу, який зайшов», – стверджує він.

До речі, у 2018 році Андрій Портний поділився досвідом партиципації у Сосницькій ОТГ на міжнародній конференції у Берліні, присвяченій участі громадян в управлінні громадами та бюджетам участі. На його переконання, це був успіх, оскільки досвід Сосниці у громадському бюджеті був презентований разом зі столицями й іншими великими містами.

Андрій Портний наголошує, що нині відмовлятися від бюджету участі у громаді не планують, однак є необхідність активізації місцевих жителів, особливо у селах. Приміром, торік до місцевого положення про бюджет участі внесли зміни, де прибрали обов’язковий ресурс для сіл, Адже були випадки, коли проекти від старостатів не подавалися взагалі, або був тільки один проект і він автоматично ставав переможцем. Селищний голова переконаний, що у бюджеті участі не має бути примусу, а тільки – здорова конкуренція ідей активних громадян.

Серед реалізованих успішних проектів він називає благоустрій парку на В’юнищі, який із «хащів» перетворився у цивілізоване місце відпочинку, а також дерев’яні лавки на березі річки Убідь, що теж стали популярними серед місцевих жителів. Крім того, у планах – запуск шкільного бюджету участі, аби школярі мали можливість втілити свої ідеї і розуміли, «щоб щось досягти, слід попрацювати».

До речі, зараз на сайті Сосницької ОТГ триває голосування за проекти громадського бюджету на 2020 рік. До голосування допущено 7 проектів,  два з них стосуються сіл громади.

Активно впроваджують громадський бюджет у Корюківській міській ОТГ. Міський голова Ратан Ахмедов вважає, цей механізм взаємодії влади і громадськості продовжує демонструвати свою ефективність, що доводить і досвід іноземних країн. У Корюківській ОТГ існує розподіл суми громадського бюджету між адміністративним центром та старостатами – 50/50. На сайті  громади створено і працює розділ громадського бюджету, де розміщується актуальна інформація.

Водночас міський голова вказує, що громадський бюджет у Корюківській ОТГ має свої особливості. «Ми відхиляємо проекти з «комунальщиною», тобто, ремонти, заміна вікон, підлоги чи покрівлі комунальних установ – це обов’язок бюджету, а не громадський бюджет! Ініціатори проектів не можуть і не мають досконально знати технології будівництва чи тонкощі виконання тих чи інших робіт. Тому майже завжди сума видатків на реалізацію проектів перевищує нормативну, інколи у рази. Часто проєкти, що не стають переможцями, але набирають значну кількість голосів, реалізовуються поза бюджетом участі. Щороку у нас такі приклади трапляються», – розповідає Ратан Ахмедов.

У Корюківській ОТГ домінують проєкти щодо розвитку спорту, екологічного спрямування, молодіжні ініціативи та проєкти з благоустрою. Активно включають сільські населені пункті, а тому для них передбачено свій фінансовий ресурс.

Однак не скрізь в об’єднаних територіальних громадах Чернігівської області бюджети участі впроваджуються, навіть якщо є воля активних громадян – ця воля може бути відсутньою у керівництва громади. Наприклад, в Олишівській ОТГ Чернігівського району, попри пропозиції місцевих активістів, схвалити положення і розпочати роботу вже рік не виходить. Адже керівник громади і депутатська більшість вирішили: «бюджет участі зараз не на часі».

Анна Ніколенко-Баєва, голова ГО «Асоціація демократичного розвитку», вказує, що на початок 2020 року громадський бюджет вже запровадили 17 ОТГ Чернігівської області. «І це, дійсно, результат, адже він свідчить про готовність місцевої влади взаємодіяти з мешканцями громад і спільно приймати рішення щодо розвитку міста, селища, села. З досвіду можна сказати, що, впроваджуючи бюджет участі в громаді, варто враховувати унікальність й особливість кожної громади, не варто боятися виходити за рамки шаблонів і стандартів», – говорить вона.  Експертка громадського бюджету підкреслює, що процес реалізації громадського бюджету не є сталим: він змінюється з урахуванням проблем і потреб кожної громади. Водночас при ініціюванні громадського бюджету не варто забувати про основні його принципи – вільний і безкоштовний доступ до проєктів, рівні можливості участі для всіх мешканців громади.

До речі, зараз в Україні набуває обертів шкільний громадський бюджет, що має різні варіації – у школах зі своїм положенням та за участі учнів, або ж із використанням певної частини загального громадського бюджету на реалізацію освітніх проектів виключно на території шкіл.

«Ми зараз є свідками того, що ідея поширення партиципаторних практик і доброго врядування набирає обертів. У січні у Полтаві на IV Міжнародному форумі практиків партиципації була презентована Асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація учасницького розвитку громад», засновниками якої стали чотири ОТГ та три міста із Дніпропетровської, Запорізької, Харківської і Луганської областей. Асоціація створена з метою розвитку демократичного, відкритого, інклюзивного місцевого самоврядування та поширення практик доброго врядування, вирішення питань місцевого значення у партнерстві із зацікавленими сторонами», – розповіла Анна Ніколенко-Баєва. Вона також  сподівається, що кількість ОТГ, що залучають громадян до вирішення проблемних питань на Чернігівщині через механізми громадського бюджету, розшириться. Й обов’язково у нашому регіоні з’являться громади, що будуть зацікавлені співпрацювати із Асоціацією учасницького розвитку громад або навіть стануть її учасниками.

Костянтин Плоский, заступник директора Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ після 5 років активної партиципаційної діяльності у містах, містечках і громадах України переконаний: «бюджет участі – це не тільки про проєкти, або навіть і не про проєкти взагалі, це соціальна консолідація, взаємодопомога і взаємодія, що поширюється на інші сфери діяльності». Він підкреслює, що ОТГ по-іншому впроваджують громадські бюджети, аніж міста – вони менші за кількістю населення, всі один одного знають, там налагоджені інші соціальні зв’язки. «В українських громадах вже є приклади схвалення переліку проектів для реалізації не через голосування, а методом консенсусу, коли місцеві жителі збираються, обговорюють проєкти і приймають спільне рішення. Це перспективно і цікавий досвід рефлексії для розвитку бюджету участі в Україні», – говорить Костянтин Плоский. За його словами, йдеться про використання досвіду Грузії, і насправді це підвищує соціальну згуртованість. Приміром, в окремих грузинських муніципалітетах у такий спосіб реалізовують майже всі запропоновані проєкти, оскільки в процесі обговорення знаходять альтернативні джерела фінансування. «Є стандарти громадських бюджетів у Польщі та Грузії (у цій країні навіть запровадили сертифікацію бюджету участі). Чи потрібні стандарти в Україні? Питання відкрите», – говорить експерт. Тож, кожна громада є достатньо вільною у запровадженні бюджету участі.

Виходячи із експертних висновків та відкритих даних, можна визначити основні рекомендації для ОТГ Чернігівщини у процесі розвитку громадського бюджету. Насамперед, це рішення влади і громадськості. Потім – повноцінна інформаційна кампанія із залученням усіх доступних каналів комунікації (місцевих газет, радіо чи ТВ, соціальних мереж) задля максимального залучення громадян до процесу громадського бюджету. Звичайно, без відкритості і довіри не обійтися, а тому не варто вдаватися до кулуарних рішень чи інших дій, що зменшують прозорість бюджету участі. Корисними будуть і масові заходи – марафони, ярмарки з написання проєктів, під час яких жителям громади детально пояснюють, як написати і подати проєкт.  Важливою є і детальна перевірка проектів структурними підрозділами ради у процесі допуску до голосування, аби потім не виникало проблемних питань, як до проекту в цілому, так і кошторису, зокрема. Також не зайвою буде методична підтримка і співпраця із громадськими  організаціями, що працюють у сфері партиципації.

А загалом, громадський бюджет – це дієвий механізм залучення громадян до співучасті в управлінні своєю громадою, а відтак, він буде корисним для будь-яких громад, як новостворених, так і тих, що вже успішно працюють.


Gorod.cn.ua

Facebook Comments

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *