Професійна активізація людей з обмеженими фізичними можливостями (м. Нова Сажина, Підкарпатське воєводство)

Якщо запитати людину на інвалідному візку про те, чого вона найбільше хоче, значна частина відповість: «Працювати». Допомогти у професійній активізації людей з обмеженими фізичними можливостями в Польщі допомагають Заклади професійної активності, вони нерідко знаходяться у великих містах. Але зараз завітаємо до малого – міста Нова Сажина на Підкарпатті, де подібна установа діє від далекого 2005 року.

Заклад професійної активності у Новій Сажині – це перший великий проект Товариства «Добрий дім», яке займається комплексною допомогою людям з обмеженими фізичними можливостями. Організація діє з 1999 року, хоча спочатку розташовувалася в місті Катовіце. Пізніше вона перенесла свою діяльність на Підкарпаття і відтоді працевлаштовує кілька десятків людей.

Не тільки лоза

У Польщі Заклади професійної активності асоціюються передусім з лозоплетінням: їхні працівники створюють кошики та інші предмети хатнього ужитку з лози. У закладі в Новій Сажині є три великі майстерні – лозоплетіння, ремесла та столярних виробів.

Як підкреслюють ініціатори, вибір таких промислів зумовлений регіональними особливостями: на Підкарпатті ці заняття були традиційно розповсюджені, адже в регіоні є чимало лози й деревини. Працівники спеціалізуються на виробництві, серед іншого, різдвяних листівок і рідкісних подарунків. Але не лише по-святковому: у закладі теж перетворюють місцеві пластмасові відходи, макулатуру, розподіляють сміття, що приносить прибуток.

– У нас є постійні покупці плетених виробів, вони загалом експортують цю продукцію, – наголошує керівник Закладу професійної активності Томаш Сєнько. – Натомість на столярні вироби надходять безпосередні замовлення від клієнтів нашого регіону. Ми виробляємо, наприклад, елементи плетених ліжок. Є також великі замовлення: наприклад, на виставкові будівлі на Фестивалі угорських вин у місті Кросно. Це спонукало нас запропонувати чергову послугу: оренду виробів. Деякі з них є в місті Кєльце, у тамтешньому торговельно-виставковому центрі.

Як сам зізнається, у певному моменті заклад мусив почати розширюватися: якщо на початку діяльності було небагато замовлень, то тепер для зберігання продукції потрібен спеціальний склад.

«Тренувальна квартира» в дорозі до самостійного життя

У товаристві «Добрий дім» зізнаються: Заклад професійної активності в Новій Сажині – це лише перший сегмент, метою якого є розвиток людей з обмеженими фізичними можливостями. Нині там працює 52 людини з місцевого Лежайського повіту, з важких і середнім ступенем інвалідності, а також 17 інших співробітників закладу.

Людей з обмеженими можливостями мають змогу професійно самореалізовуватися, не відчувають себе виключеними з суспільного життя, навіть відкрито говорять, що знову знайшли почуття власної гідності і корисності. Праця в такому закладі – це свого роду реабілітація, її мета: стимулювати людей з обмеженими можливостями бути активним на ринку праці.

А тому «Добрий дім» реалізує чергові проекти: вони об’єднані під спільною назвою – Центр самостійного життя. Проект розпочався у 2009 році. Учасники мають можливість потренуватися на так званій «Тренувальній квартирі», повністю пристосованій для потреб людини з обмеженими можливостями (кімнати, кухня і ванна). Таким чином людина отримує можливість самостійно здобути навички управління домогосподарством, його прибирання, приготування їжі тощо.

Іншим сегментом є «Захищене помешкання». Як наголошують в «Доброму дому», часто буває так, що люди з обмеженими можливостями в результаті смерті їхніх батьків або опікунів позбавлені необхідного догляду. Відсутність альтернативного догляду «приводить» таких людей до будинків соціального забезпечення. Ці центри частіше за все не повністю адаптовані до потреб людей з обмеженими можливостями, потрапляючи туди, вони позбавляються шансів на подальший розвиток.

«Захищене помешкання» – це місце, де люди з обмеженими можливостями можуть взаємно підтримувати один одного і допомагати один одному (люди з обмеженими інтелектуальними можливостями допомагають людям з обмеженими фізичними можливостями, і навпаки).

Одночасно з цим у Товаристві «Добрий дім» є практика «зараження позитивною енергією». Товариство відвідують представники місцевих працедавців, які знайомляться з професійною адаптацією людей з обмеженими можливостями.

І насамкінець: про гроші. Заклад професійної активності не є самоокупним, отже товариство «Добрий дім» мусить шукати додаткові кошти на його функціонування. Найбільші дотації зазвичай отримуються з проектних конкурсів, оголошених місцевою владою, це бувають кількарічні проекти. Товариство зареєструвалося як організація публічного блага, відтак може отримувати 1 відсоток прибуткового податку від тих людей, які перекажуть ці кошти у своїх податкових деклараціях (це можливість, передбачена польським законодавством). У 2015 році пожертви від прибуткового податку склали 4 701,80 злотих, тобто понад 1 тисячу євро.

 

Паспорт:

  1. Повна назва організації:

Товариство «Добрий дім» (Stowarzyszenie „Dobry Dom”)

  1. Назва проекту:

Заклад професійної активності в Новій Сажині (Zakład Aktywności Zawodowej w Nowej Sarzynie)

  1. Адреса організації

Wola Zarczycka 129 A, 37-311 Wola Zarczycka, Польща.

Веб-сторінка: www.dobrydom.org

  1. Джерела фінансування:

Власна підприємницька діяльність, громадські збірки, дотації з проектів місцевого самоврядування.

  1. Строк тривання проекту:

Від 2005 року.

 

Ініціатива опублікована в публікації «Співпраця заради локальних змін: успішні практики з Польщі і УКраїни», яка була підготовлена в рамках проекту «Сильні локальні громади – ключ до успіху реформи місцевого самоврядування», що реалізувався Фондом «Освіта для демократії», Громадською організацією «Наше Поділля», Товариством Лева та Мережею «Громадські ініціативи України».

Проект реалізувався у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Автор тексту: Ігор Ісаєв