Такі висновки робить Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за результатами оцінки рівня залучення громадян до управління містом, які були презентовані сьогодні в Одесі.
Окрім Одеси, оцінювання також пройшли Чернігів, Луцьк та Сєвєродонецьк, де за вивчення практики залучення громадян відповідали партнери з Регіональних ресурсних центрів з розвитку самоорганізації та місцевої демократії у відповідних областях. В основу оцінювання було покладено Принципи залучення громадян до врядування, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку.
Використаний підхід дозволив не лише діагностувати, як нормативно регулюються, або, навпаки, не регулюються можливі форми залучення громадян до управління на міському рівні, але й показати слабкі сторони в практиці застосування вже наявних інструментів.
Найбільші показники серед усіх міст продемонстровано у Луцьку, Одеса зайняла другу позицію серед міст, в яких було здійснено аналогічне оцінювання, нижчі показники було зафіксовано в Чернігові та Сєвєродонецьку.
В усіх чотирьох містах високі показники зафіксовано в використанні практик інформування громадян – односторонньої взаємодії з ініціативи органу місцевого самоврядування, яка не передбачає отримання зворотного зв’язку від громадян. Луцьк та Чернігів продемонстрували високі показники активності використання практик консультування з громадянами, на відміну від Одеси та Сєвєродонецька. Активна участь в усіх містах визначалась переважно запровадженням бюджетів участі, а в Одесі та Луцьку ще й користуванням з боку громадян можливістю подачі місцевої ініціативи.
Спільною для усіх міст виявилась проблема низького рівня скоординованості дій та підходів між різними структурами, які відповідають за участь громадян, низькою увагою до належного ресурсного забезпечення всіх відповідальних структур за залучення громадян (в першу чергу, кадрового та супутнього ресурсу: робочого часу), практично відсутньою роботою над самооцінкою, збором та аналізом даних щодо рівня вдоволеності громадян взаємодією зі своїми міськими радами, а також дуже низьким рівнем підзвітності перед громадянами щодо результатів застосування інформування, здійснення консультацій та активного залучення до участі. Низьким в усіх містах виявився і рівень відданості принципам залучення громадян до управління. Найкращі ж показники усі муніципалітети продемонстрували в нормативному закріплені можливостей для участі.
Активність використання інструментів залучення громадян в Одесі
В Одесі саме оцінка практичної складової і визначила підсумок щодо наявності широких можливостей для участі громадян, проте значні складнощі в їх реалізації на практиці.
Найбільш активно в Одесі використовуються практики інформування громадян – одностороння взаємодія, яка відбувається переважно з ініціативи самого органу місцевого самоврядування і не передбачає отримання зворотного зв’язку щодо предмету комунікації від громадян. Серед недоліків відсутність практики оприлюднення стенограм офіційних засідань, відсутність єдиної системи обліку публічної інформації, неповнота оприлюднення біографічної інформації, або контактів та графіків здійснення прийому громадян посадовими особами, членами виконавчого комітету та депутатами ради, не завжди вчасне анонсування засідань постійних комісій.
Інструменти здійснення різних форм консультацій з громадянами – тобто двосторонньої взаємодії з громадянами, яка передбачає обмін інформацією між сторонами взаємодії щодо впроваджуваної органом місцевого самоврядування політики, отримання зворотного зв’язку від громадян щодо впроваджуваних заходів, в Одесі використовуються лише наполовину. Позитивним є використання електронних сервісів взаємодії з громадянами, зокрема системи звернень громадян з трекінгом процесу розгляду поданої громадянином заяви. Перспективним вбачається поширення використання електронної форми отримання зауважень та пропозицій громадян до проектів рішень ради. Втім, такий інструмент для здійснення консультацій з громадянами використався лише одноразово – щодо нових правил користування громадським транспортом в місті, тому про повноцінне запровадження такого інструменту поки що говорити зарано. А для подальшого продуктивного використання нового інструменту вбачається за необхідне підготовка та затвердження відповідного Положення про консультації з громадськістю, яке передбачатиме чіткі механізми та процедури використання такого інструменту. Проте однозначним недоліком є відсутність Громадської ради, проведення громадських слухань лише з обов’язкових питань, проблеми з доступом до офіційних засідань ради, нездійснення або застосування дискримінаційних практик в прийомі громадян міським головою і т.п.
Ступінь використання інструментів активної участі громадян, які передбачають делегування частини владних повноважень напряму громадянам визначена запровадженням бюджету участі в 2017 році, а також використанням громадянами можливості подачі місцевої ініціативи, яка, тим не менш, і не була результативною.
Відповідність принципам залучення громадян
Наявні в Одеській міській раді практики взаємодії з громадянами свідчать про високий рівень забезпеченості прав громадян в міських нормативно-правових актах, а також суттєву визначеність та чіткість процедур залучення громадян. Тим не менш, аналіз демонструє, що певні процедури, встановлені в Одеській міській раді, ускладнюють громадянам взаємодію з органом місцевого самоврядування, а в деяких випадках навіть протирічать встановленим нормативно-правовими актами гарантіям прав: наприклад, Регламентом міської ради гарантовано вільний доступ громадян до її засідань, але гарантія права нівелюється наявним пропускним режимом, а практика існування таких правил неодноразово призводила до конфліктних ситуацій з громадськими активістами.
Практика взаємодії з громадянами на більше, ніж на половину відповідає принципу активної громадянської позиції за рахунок наявності міської програми підтримки соціальних ініціатив через Програму розв’язання пріоритетних соціальних проблем міста Одеси та наявною практикою реалізації спільних ініціатив з громадськими організаціями. Хоча остання практика дотична лише щодо соціально-спрямованих або культурних проектів та заходів.
Результати оцінки засвідчили проблеми, щодо достатності часу, який виділяється на взаємодію з громадянами. Оцінка обумовлена багатьма недоліками з вчасністю оприлюднення проектів рішень, вчасністю оприлюднення анонсів засідань постійних комісій, та інших важливих публічних подій, наприклад, анонсу звіту міського голови, ускладненими процедурами доступу до засідань ради та потрапляння на прийом до міського голови, що передбачає надвеликі затрати часу громадян та інш.
Невисокою виявилась об’єктивність Одеської міської ради у практиці залучення громадян. Зокрема, на таку оцінку впливає відсутність процедур оскарження громадянином будь-якої своєї взаємодії з органом місцевого самоврядування. Наприклад, коли громадянин вважає, що в активному доступі до інформації було відмовлено несправедливо, він не може апелювати до керівництва особи, яка надавала відповідь на запит на інформацію, а має використовувати лише складну звернення до суду. Або, якщо громадянин вважає, що його проект для бюджету участі несправедливо був відхилений для винесення на подальше голосування, він, аналогічно, не матиме можливості швидкого оскарження такої відмови. Тим не менш, з’явились і приклади прогресивної практики, які відповідають принципу об’єктивності: інструкції щодо використання інструментів електронної петиції та подачі проекту для бюджету участі, що додатково роз’яснюють наявні процедури для таких інструментів.
Низький рівень відповідності принципу забезпеченості ресурсами здебільшого свідчить про недоліки внутрішньої організації процесів залучення громадян. Зокрема, основна проблема діагностований по відношенню до Одеської міської ради – забезпечення достатніми кадровими ресурсами та/або робочим часом, що доступні відповідальним виконавцям для повноцінного забезпечення виконання об’ємних завдань інформування, консультування та забезпечення активної участі громадян.
Найнижча відповідність встановлена принципам координації дій по інформуванню, консультуванню та активній участі громадян з боку всіх залучених структур виконавчих органів підзвітності, здійснення оцінки органом місцевого самоврядування ефективності власної практики залучення громадян до участі в міській політиці, а також забезпечення підзвітності громадянам. За зазначеними принципами зафіксовано відповідність лише поодиноким окремим критеріям.
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Одесі
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Луцьку
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Чернігові
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Сєвєродонецьку
Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях за підтримки МФ «Відродження». Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР». Позиція Міжнародного Фонду «Відродження» може не співпадати з думками та точками зору авторів.
