Час від часу від окремих посадовців чи депутати місцевих рад можна почути аргументи, що в нас в громаді немає проблем із залученням громадян. Мовляв, кожен може прийти хоч до голови в кабінет, хоч депутата на базарі зустріти і всі проблеми розказати.
У невеликих громадах влада дійсно «ближче до народу» можна із своєю пропозицією звернутися напряму до обраних представників громади. Але не завжди посадовці чи депутати беруться за вирішення проблем громадян. Особливо коли питання конфліктне, або зачіпає певні інтереси.
В таких випадках і має працювати такий інструмент як «місцева ініціатива».
Це визначення часто плутають із будь якою ініціативою громадян на місцевому рівні. Але ми говоримо про законодавчо визначений механізм, який чітко регламентується , має свою процедуру та наслідки для органів влади та громадян.
Тож місцева ініціатива визначається статтею 9 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Порядок внесення місцевої ініціативи (проекту рішення) визначається радою у формі Положення або у Статуті громади.
Члени громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до зони відповідальності місцевого самоврядування. Тобто це право громадян подати на розгляд сесії місцевої ради будь-який проект рішення, що в компетенції ради. Під проектом такого рішення має підписатися визначена Статутом громади відповідна кількість жителів.
Важливо, що місцева рада має в обов’язковому порядку на своєму пленарному засіданні розглянути поданий громадянами проект рішення та підтримати або відхилити пропозицію жителів.
Як це працює на практиці: селище Нова Прага (Кіровоградщина)
Ініціативна група жителів Нової Праги об’єдналися, аби подати до селищної ради місцеву ініціативу. Право вносити свої ініціативи на розгляд депутатів жителям забезпечується українським законодавством і новим статутом Новопразької ОТГ, що був затверджений у грудні 2019 року.
“Тривалий час багатьох жителів Нової Праги турбує проблема отримання 2 гектарів землі для ведення особистого селянського господарства. Тож, жителі селища скористались правом і згідно статті 9 Закону України про місцеве самоврядування створили ініціативну групу в кількості 5 осіб та зареєстрували в селищній раді місцеву ініціативу, подавши необхідний пакет документів”, – розповів один із ініціаторів петиції, активіст селища Сергій Рудий.
У своєму проекті рішення, що запропонували новопражці депутатам селищної ради, активісти просили надати заявникам земельні ділянки, відповідно чинного законодавства, заборонити приймати рішення, які б дискримінували права людей, які стоять у черзі на отримання земельних ділянок, та ставили їх у нерівні умови, а також встановити об’єктивну картину черговості громадян (чи знаходяться в черзі померлі громадяни, громадяни, які уже мають в користуванні земельні наділи для ведення ОСГ розміром 2,28 га, громадяни, які не проживають і не проживали в громаді) та внести нові записи до черги.
Депутати розглянули проект рішення на сесійному засіданні. Своїм рішенням вони доручили профільним працівникам виконкому та депутатській комісії із земельних питань разом з авторами місцевої ініціативи проаналізувати існуючі списки громадян, які перебувають на обліку для отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, та разом створити рівноправні умови виділення земельних ділянок в громаді.
Павло Пущенко, Світлана Дубина-Литвиненко
В рамках проекту проекту «Голос громади у місцевому самоврядуванні», який впроваджується Спілкою “Громадські ініціативи України” та Агенцією сталого розвитку “Хмарочос” у рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).