Чергове цікаве інтерв’ю з серії «Громадянське суспільство, яке змогло. Корисний досвід для українського «третього сектору». На цей раз своїми роздумами про важливість спільної роботи неурядових організацій ділиться голова Правління Фонду «Освіта для Демократії» та член Правління федерації польських неурядових організацій «Група Заґраніца» – Мартина Боґачик.
Організації, що об’єднані в Групу «Заґраніца» співпрацюють, починаючи з 2001 р. Важливим імпульсом до початку такої співпраці стала конференція «НАТО, Європейський Союз, Центральна та Східна Європа. Неурядові організації в польській закордонній політиці», організатором якої став фонд ім. Стефана Баторого у співпраці з Міністерством Закордонних Справ Польщі. Ця конференція пройшла в грудні 1999 року, і, власне, на ній представники організацій, що брали участь у конференції, обговорили потенційні сфери співпраці.
Перша зустріч організацій, зацікавлених у створенні об’єднання, відбулася в березні 2001 р. Тоді учасники прийняли документ «Добрі практики в роботі польських неурядових організацій за кордоном», який визначав стандарти діяльності польських НУО, які реалізують міжнародні програми. І лише в липні 2004 року під час установчих зборів було завершено процес створення спілки (федерації) громадських організацій «Група Заґраніца», затверджено Статут, який попередньо напрацювали члени спілки, обрано керівні органи та секретаріат. Завершилося формальне створення спілки у вересні того ж 2004 року реєстрацією в національному судовому реєстрі. Весь процес –від ідеї і до створення та реєстрації спілки – зайняв близько 4 років.
Від самого початку організації, що входили до спілки, спільно приймали участь у конференціях та зустрічах, опрацьовували програмні документи, які стосувалися польської закордонної допомоги, готували пропозиції для урядових документів, які стосувалися допомоги країнам, що перебувають у процесі трансформації, та країнам, що розвиваються. Також шукали в Європі партнерів, які займалися б близькою їм тематикою, а також зацікавлювали своєю діяльністю інші польські неурядові організації, які пізніше ставали членами Групи Заґраніца.
На сьогодні членами Групи є 54 організації, які різняться між собою розміром, профілем та географією діяльності. Група представляє інтереси польських неурядових організацій, що працюють за кордоном (незалежно від країн, в яких працюють) у комунікації з польськими державними інститутами (зокрема Міністерством Закордонних Справ Польщі, фондом Міжнародної Солідарності) та міжнародними організаціями, які передбачають залучення польських неурядових організацій.
*******************
Мартина Боґачик , Голова Правління Фонду «Освіта для Демократії», член правління Спілки «Група Заґраніца» про важливість активності окремих організацій та їх представників та представниць роботі федерацій.
Фонд «Освіта для Демократії» є членом щонайменше кількох федерацій, спільнот, форумів та коаліцій. Залежно від того, яка це федерація чи коаліція, хто представляє нашу організацію в ній, та наскільки важливим пріоритетом є та чи інша діяльність, маємо з того більшу чи меншу користь, можемо брати на себе різні завдання і є більш або менш активними. Я зосереджу свою увагу зараз на кількох прикладах таких об’єднань, де ми були в минулому, чому ми увійшли в ці об’єднання та приймали там участь.
Ми були членами коаліції за безвізовий руху для громадян України, Грузії та Молдови. В цій коаліції ми були менш активним членом. Структурно коаліція мала певну специфіку, адже більшість її членів складали мозкові центри (think-thank), які займалися лобіюванням безвізового режиму. В той час як ми були членом, що давав різні кейс-стаді, ми розповідали реальні історії людей, який це має вплив на проекти та що дійсно відбувається на кордоні. Тобто ми були таким більш практичним членом. І хоча в цій коаліції ми не готували жодних звітів чи аналізів, але намагалися донести, що проблема візового режиму стосується не лише статистики, вона стосується живих людей і прямо впливає на сприйняття Польщі іншими країнами такими як Україна, Грузія чи Молдова та міжнародну співпрацю. Коаліція припинила своє існування, коли для громадян Молдови, Грузії та України було введено безвізовий режим в’ізду на територію країн Європейського Союзу.
Ще одним прикладом коаліції, в якій ми брали участь – це коаліція для розвитку учнівського самоврядування. Ми були членами цього формування в час, коли в своїй організації займалися проектом, спрямованим на розвиток учнівського самоврядування. Участь в цій коаліції – то була певна пригода.
Ще одним прикладом коаліцій, в яких активно приймала участь наша організація – форум Східне партнерство – ЕС. Ми були членами цього форуму близько 4 років. Представник нашої організації була навіть членом керівного комітету певний час. Але ми не змогли використати потенціал цього об’єднання, який створювався для організацій. Однією з причин цього, думаю, було те, що ця платформа (форум) не була федерацією організацій, де ти можеш бути постійним членом, взяти щось для себе, дати щось іншим організаціям. Тобто це не був звичний для нас режим роботи. Натомість цей форум по факту є величезним тілом (структурою), яка «добре, що є», хоч на мою думку могла б бути більш ефективнішою.
І, нарешті, Група Заґраніца. Фонд «Освіта для Демократії» є членом-засновником Групи Заґраніца – федерації польських неурядових організацій, які здійснюють міжнародну співпрацю. Від початку заснування Групи, фонд «Освіта для Демократії» (ФЕД) має дуже активну позицію, як член Групи. Майже завжди Голова Правління ФЕДу був /була членом Правління Групи Заґраніца. Раніше цей орган називався Керівним комітетом, і в цей час його членом був, наприклад, Кшиштоф Становський. Після нього це були інші голови правління ФЕДу (звісно, що Голова ФЕДу не автоматично стає членом правління Групи Заґраніца, а лише вибирається на Загальних Зборах, для цього повинно бути рішення, як правління ФЕДу так і самого Голови). Зараз я, як Голова правління ФЕД, є членом правління Групи. Мене вибрали на загальних зборах Групи в червні 2017 року.
Крім того, маю можливість подивитись на «Групу Заґраніца» щонайменше з трьох рівнів, адже перед тим, як почати працювати в Фонді «Освіта для Демократії», я працювала в Групі. Тоді в мене було інше ставлення до членів Групи – я їх інакше бачила, модерувала по-іншому дискусії, писала проекти. Пізніше я була членом команди організації, яка є членом Групи Заґраніца, і таким чином спостерігала за їхньою роботою. А зараз я – член Правління Групи, і це ще один ракурс.
Мій досвід каже, що для того, аби отримати користь – маєш займати активну позицію. Незалежно від того, чи це є коаліція, чи федерація, чи інше об’єднання. Також потрібно постійно задавати собі питання: Для чого це мені та моїй організації потрібно, і які результати від цього об’єднання я хочу мати? Ці питання є важливими з огляду на те, що сама Група за час свого існування постійно змінюється. Спочатку Група об’єднувала неурядові організації, які працювали в країнах колишнього Радянського Союзу. Пізніше це змінилося, оскільки Польща, як член ЄС, повинна надавати офіційну допомогу для розвитку різних країн – як наслідок багато польських організацій зараз також працюють в країнах Африки, де надають різну гуманітарну і розвиткову допомогу. Тепер багато з цих організацій також є членами Групи Заґраніца, у зв’язку з чим виявилося, що у членів групи є досить різні інтереси.
Якщо ти хочеш мати користь від такої структури, як Група – маєш робити щось таке, щоб твої інтереси враховувалися. А, відповідно, саме ти маєш про це подбати. Можеш, наприклад, ініціювати створення робочої групи щодо питань України – створити цю групу (в середині Групи Заґраніца), визначити пріоритети, розробити порядок денний для неї, щоб вона могла працювати над вирішенням важливих питань, і лише в такому випадку ця робоча група принесе необхідні результати. Якщо нічого не робити, то і результатів не буде.
Діяльність Групи відбувається на кількох рівнях. По-перше, це представництво інтересів організацій у роботі зі структурами, які надають фінансову підтримку через проведення різних конкурсів для польських організацій, що працюють за кордоном. І для нас це, в першу чергу, МЗС Польщі. І, наприклад, якщо правила конкурсу порушені, чи щось йде не так у конкурсі, можна по-різному на це реагувати. Якщо ФЕД як організація, що подавалася на такий конкурс, висловить свій протест, то, швидше за все, це не матиме якогось важливого значення. Але коли про такі порушення каже федерація з 52 організацій, то це сприймається зовсім по-іншому. В даному випадку Група є представником членських організацій в діалозі з МЗС Польщі.
По-друге, до цього року Група здійснювала моніторинг конкурсної комісії, яка займається оцінкою проектів МЗС. І якщо членські організації Групи, які подавалися на конкурс не могли здійснювати моніторинг, то це робила сама федерація, представники якої були присутніми на засіданнях комісії. Але, наприклад, уже в 2018 році, у зв’язку зі змінами певних Законів у Польщі, такий моніторинг став неможливим. Однак, якщо згадати про моніторинг конкурсів, то від членських організацій залежало, які конкурси МЗС були під наглядом, а які ні. Наприклад, якщо якась організація подавалася на певний конкурс МЗС і бачила, що інші конкурси Група моніторить, а цей – ні, то потрібно було повідомити про це секретаріату і наголосити, що цей конкурс може стосуватися не лише однієї організації, але й інших. Якщо організація не активна і не оголосила потреби в моніторингу, то Група може і не знати про цей конкурс – відповідно, не здійснювати моніторинг.
Співпраця між організаціями не народжується відразу, як і довіра поміж їх лідерами не створюється помахом руки. Навіть для створення організації необхідний певний час. Відповідно для об’єднання організацій потрібно ще більше часу.
Структура групи Заґраніца.
Структура Групи складається з кількох органів. Найперше це Загальні збори, куди входять всі 52 організації. Зустріч Загальних зборів відбувається щонайменше 1 раз на рік. Загальні збори обирають Правління, яке збирається раз на 2-3 місяці, (завданням його є формування стратегічних напрямків роботи, і т.д.) та Ревізійну комісію, яка перевіряє роботу Правління. Також в структурі є Офіс Групи, який складається з Директора, координатора членів Групи і комунікації та координатора робочої групи Глобальної освіти. І зараз можна побачити певне «викривлення» в структурі, оскільки глобальна освіта не є основним завданням групи, але цей координатор з’явився через те, що члени робочої групи глобальної освіти, завдяки своїй активності, домоглися координування даного напрямку і регулярно та успішно по ньому працюють уже багато років.
Інші групи, оскільки не були активними, на мають своїх координаторів з боку офісу Групи Заґраніца, і зараз вони фактично не діють. Наприклад, групи Кавказ+, Східне партнерство, Африканська група та група гуманітарної допомоги наразі малодієві.
Внутрішня комунікація. І Правління, і всі члени групи найчастіше для комунікації використовують e-mail розсилку. Зокрема це важливо через те, що членами групи Заґраніца є організації не лише з Варшави (де знаходиться офіс), але й інших міст – Щецин, Краків, Новий Сонч, Люблін та ін.
Зв’язок між звичайними членами Групи і Правлінням. Як це працює на практиці?
В історії нашої організації був такий момент, коли близько пів року ніхто з нашої організації не входив у Правліня Групи Заґраніца. Тоді в мене був досвід комунікації звичайного члена Групи з офісом. В цей час у нас була потреба в здійсненні моніторингу одного з конкурсів МЗС, який стосувався культурної дипломатії, і яким Група не займалася. Тоді я пишу директору Групи, що, на мою думку, є така проблема, що Група в даний час не моніторить цього конкурсу, хоча є така потреба. На це директор каже, що згідно зі Статутом Група відповідає за такі напрямки, як: демократичний, розвитковий та гуманітарний, а не за питання, які стосуються цього конкурсу. У відповідь я приводжу аргументи, що більшість організацій – членів Групи не займаються виключно демократією, розвитком, а завжди намагаються ці різні напрямки пов’язати – зокрема через те, що в деяких країнах не виходить безперешкодно здійснювати проекти по розвитку суспільства чи демократизації. В таких випадках організації роблять культурні проекти, і трохи суміщають ці напрямки. І аргументацію, що група цим не займається, бо це не записано у Статуті складно сприймати, адже питання безпосередньо стосується організацій членів. Тоді, оскільки директор не може вирішити цього питання самостійно, він просить, щоб організація написала офіційного листа. Директор передасть його Правлінню, після чого Правління приймає рішення про те, що моніторингом цього конкурсу потрібно займатися, а директор має це рішення виконувати.
Бувають і інші ситуації, коли від однієї з членських організацій надходить пропозиція здійснити протест проти певної події чи ситуації, хоча ця ситуація не стосується більшості членів Групи. Група також не має цього напрямку в Статуті. Тоді директор самостійно або разом з Правлінням відповідає, що «перепрошую, але ця тема не стосується наших інтересів».
Важливі етичні питання, які виникають в роботі Групи Заґраніца.
- Оскільки організації мають різні види діяльності і поєднують у своїй роботі діяльність в Африці з, наприклад, таким напрямком, як прозорість та соціальна відповідальність бізнесу; в той же час, якщо інша організація з Групи співпрацює у своїй діяльності з якоюсь бізнес організацією, що, на думку деяких членів, не зовсім прозора чи відповідальна… в таких випадках виникають різні дискусії членів Групи. Різні організації можуть мати різні стандарти.
- Ще один приклад, який стосується організацій, котрі здійснюють проекти в країнах, що розвиваються, та організацій, які займаються питаннями глобальної освіти, що, скажімо, стосується відповідальності під час передачі знань (наприклад, в рамках цього підходу чи цих стандартів йдеться про те, щоб не популяризувати фотографії, які спрощують образ життя людей в Африці чи Індії для іншого світу). Інколи різні стандарти та підходи спонукають організації до активних дискусій всередині Групи (під час загальних Зборів або e-mail розсилки).
- Якщо одна з організацій має симпатії до представників діючої влади. Водночас більшість організацій виходить з ініціативою організувати той чи інший протест, а «симпатизуюча» організація виступає проти. В такому випадку доводиться приймати таку реальність і таку дискусію всередині Групи.
У випадку, якщо Група Заґраніца робить заяву або звернення, і всі члени групи підтримують його, тоді таке звернення підписується як звернення всієї федерації. Якщо принаймні одна організація проти, тоді ухвалення цього рішення передається Правлінню, і у випадку його схвалення звернення підписує Правління Групи Заґраніца.
Інші важливі дискусії, які підіймалися в останні роки:
- Чи потрібна реакція Групи Заґраніца на політичні виклики для країни, якщо вони безпосередньо не стосуються діяльності Групи, але впливають на демократію в Польщі і роботу громадських організації, а відтак опосередковано все ж впливають на нашу роботу? Тут варто пам’ятати, що у випадку прийняття радикальних рішень щодо протестів або подібної діяльності, частина організацій, яка не схвалює таких дій, вийде з Групи. І тоді Групі потрібно відповісти на важливе питання для себе: чи це того варте?
- Частина організацій з Групи з часом змінили профіль своєї діяльності – наприклад здійснюють міжнародні проекти в межах ЄС, або ж зовсім не реалізовують міжнародних проектів. В такому випадку тоді виникає питання: чи така міжнародна співпраця (в середині ЄС) є такою , про яку Група Заґраніца повинна дбати, чи ні?
Загальні збори Групи. На атмосферу впливає географія знаходження членських організацій.
Збори відбуваються досить звично. Відбуваються протягом одного дня. Є зал, приходять люди. Розсадка є типовою у вигляді лекційного залу. На збори обирається голова та секретар. Далі важливим моментом є наявність кворуму (право голосу мають лише ті організації, які сплатили членські внески). Якщо кворуму немає на певну годину, тоді організовується щось на кшталт другого терміну (польське законодавство дозволяє організаціям, які не можуть зібрати кворум на загальних зборах – за умови, що всі члени були завчасно оповіщені, визначати другий термін, і тоді збори відбуваються у будь-якому випадку, навіть якщо кворуму немає. На практиці другий термін часто оголошується на 20-30 хвилин після першого – авт.). Далі виступає Ревізійна комісія, яка представляє свій звіт. Після цього учасники мають прийняти (або відхилити) фінансовий звіт. Рішення приймають шляхом голосування. Що цікаво, члени Групи, які не можуть бути присутніми на зборах, мають право делегувати свій голос комусь із присутніх, і тоді досить часто хтось із учасників може мати не один голос, а 6 чи навіть більше. В середовищі Групи є різні думки з цього приводу, але поки існує саме такий механізм. Далі шляхом голосування приймається рішення щодо базового членського внеску на наступний рік (в Групі є система, коли приймається базовий внесок, а потім, залежно від організації та її фінансових можливостей, сума до сплати збільшується або зменшується). Далі, як правило, відбувається прийом нових членів Групи за посередництвом таємного голосування (запрошені кандидати представляють свою організацію, після чого проходить саме голосування). Весь процес голосування, від створення лічильної комісії до голосування і підрахунку голосів, описаний у польському законодавстві.
Окрім формальної частини, де, як правило, повинно пройти голосування щодо визначених питань, часто також існує і неформальна частина, де є можливість запланувати діяльність на наступний рік, обмінятися думками стосовно наявної ситуації, зробити оголошення, пропозиції, тощо. На практиці ця частина виглядає наступним чином: є модератор (наприклад, хтось із Правління), який ставить питання, і в цей час є можливість висловити думку, пропозицію чи апелювати до наявних думок. Після завершення таких дебатів щодо кожного з пунктів проводиться голосування.
Що цікаво, під час останнього такого обговорення досить багато питань не вдалося обговорити повністю, і було запропоновано створити онлайн опитувальник щодо потреб та напрямків роботи. Окрім того, члени групи висловили потребу більше дізнатися один про одного. Адже з часом організації змінюють профіль діяльності або їхня міжнародна діяльність (про яку члени групи, як правило, знають) займає лише 1/3 від всієї діяльності, і тоді цікаво, чим організація займається ще.
Найбільші досягнення Групи Заґраніца.
Думаю, що найперше – це те, що МЗС Польщі оголосив конкурс на власний внесок для організацій, які отримують кошти від Європейської комісії. Також вдалося добитися рішення МЗС про невтручання у розподіл адміністративних витрат по статтях у рамках конкурсів МЗС (тобто існує лише співвідношення адміністративних витрат до програмних, а організація сама вирішує, як їх розподілити; цей розподіл не повинен впливати на рішення конкурсної комісії). Завдяки проведеним моніторингам Група сприяє тому, що конкурсні комісії МЗС більш виважено приймають рішення та відповідальніше ставляться до своєї роботи в комісіях. Оскільки Група є єдиною польською платформою НУО, що займається міжнародною допомогою, відтак вона подала заявку та стала членом CONCORD. Ця конфедерація є своєрідною платформою платформ, яка представляє інтереси неурядових організацій в Брюсселі.
Зв’язки всередині Групи Заґраніца.
Для забезпечення безперебійної внутрішньої комунікації Група має окремого координатора з питань членських організацій. Завданням координатора є за рік відвідати щонайменше 5 міст Польщі, де є члени Групи, дізнатися, як вони живуть, які мають потреби, чи може Група посприяти задоволенню цих потреб. За результатами цих візитів координатор готує інформацію для Директора та Правління. Також координатор відповідає за пошук та запрошення нових організацій до Групи.
Що стосується горизонтальних зв’язків, то, в першу чергу, це e-mail розсилка, за допомогою якої організації можуть обговорювати різні нагальні теми. Також це різні робочі групи. На жаль, на цей момент активною є лише одна робоча група – глобальна освіта. Проте обсяги проведеної її активістами роботи дійсно вражаючі. Наприклад, ця група розробила рекомендації для Міністерства освіти. Також вона є представником третього сектору в міжсекторальній групі на тему освіти, де іншою стороною є Міністерство освіти Польщі.
Що отримує членська організація від федерації Група Заґраніца?
Представництво інтересів під час роботи з програмами МЗС Польщі ті іншими міністерствами, які працюють по міжнародній політиці (регрозвитку, середовища тощо.). Також це участь у різних навчальних програмах для членів моєї організації, які проводить Група і які є досить якісними та цікавими. Також актуальну інформацію, з європейського рівня (наприклад різні зміни в законах чи процедурах, що приймаються на загальноєвропейському рівні і які можуть стосуватись діяльності НУО).
Що хотілося б отримувати від Групи, але поки не можемо отримати.
Досить багато таких речей. Це і лобіювання інтересів польських організацій в Єврокомісії, і допомога в пошуку фінансування для організацій, які займаються «Східними» проектами (перш за все маються на увазі проекти в країнах колишнього радянського союзу), і промоція польських організацій, що займаються східними проектами, щоб вони були цікавими партнерами для організацій з Західної Європи. А ще хотілося б, щоб Група швидше реагувала на потреби своїх членів. Швидше ніж, наприклад, є зараз.
Як може змінитися Група Заґраніца в майбутньому?
Перше – заплануємо більш конкретну дискусію щодо членів, яких хочемо мати. Друге – окреслимо коло інтересів, які будемо захищати і представляти (зараз це досить розмито). Третє – розробимо ясну стратегію поведінки у ситуації, коли є конфлікт інтересів, визначившись, чи завжди головною цінністю є те, що ми разом. Четвертий – більш активно спостерігатимемо за Східною політикою, задля чіткого розуміння її безпосереднього впливу на роботу організацій.
Записав: Юрій Степанець
Дослідження проводилось завдяки фінансовій підтримці Prague Civil Society Centre. Зміст публікації не обов’язково є відображенням поглядів Prague Civil Society Centre.