Інформаційна кампанія «Покоління без насильства» була першою в історії фонду «Імпульс.Ua», і одразу стала успішною
Чи можна поєднати цікаве просвітництво для молоді, вирішення важливої проблеми і розвиток молодіжного активізму? На це питання шукала відповіді команда нашого фонду, розробляючи ідею нового проєкту. Відповіді ми знайшли, і ці відповіді були позитивними! За підтримки UN Women Ukraine нам вдалося реалізувати проєкт, який змінив нас і нашу діяльність. Але про все – по порядку.
Через пандемію і карантин, на жаль, ми стали дуже обмеженими у можливостях взаємодії із нашою цільовою аудиторією – підлітками та молоддю. Заняття в онлайні, звичайно, продовжились. Але масштабного впливу через них досягти важко. Якщо в докарантинні часи ми могли проводити активності для сотень учасників, то тепер це фізично складно.
Втім, за бажання можна знайти вихід. Оскільки підлітки зараз постійно «зависають» у соціальних мережах, і люблять переглядати відео, ми вирішили: чому б нам не спробувати створити цікаві просвітницькі матеріали у відеоформаті, і доносити через них корисні відомості до молоді? А до створення відео долучити наших молодих волонтерів, учасників та випускників програм фонду. Адже хто краще, ніж самі підлітки, знає, що цікаво буде дивитися їхнім одноліткам. Забігаючи наперед, маємо сказати, що задумка спрацювала на 100%.
Темою першої такої інформаційної кампанії вирішили обрати проблему гендерно зумовленого і домашнього насильства. Нажаль, під час пандемії коронавірусу і карантинних обмежень проблема домашнього насильства різко загострилася в усьому світі, і в Україні в тому числі. Знаємо про це не тільки зі статистики, а й з ситуацій у сім’ях підопічних нашого фонду. Тож вирішили створити серію просвітницьких матеріалів, які допоможуть молоді краще розуміти суть гендерно зумовленого і домашнього насильства, і способи боротьби з цим негативним явищем.
Як вже зазначалося, до створення інформаційних матеріалів ми вирішили долучити випускників і учасників програм фонду, запорізьких підлітків та молодь. Бо вони могли б запропонувати нестандартні ідеї і формати відео, які були б цікавими їхнім одноліткам. Але у деяких із них була і власна мотивація: вони в своєму житті вже стикалися із проблемою гендерно зумовленого і домашнього насильства. Участь у проєкті стала для них можливістю поділитися своїм болем. Сюжети і теми деяких з відео, можна сказати, якщо не засновані на реальних подіях, то створені за мотивами реального життєвого досвіду.
Але щоб робити якісні інформаційні матеріали, треба, по-перше, добре розбиратися в темі. А по-друге – вміти ці матеріали створювати. Тож на команду проєкту очікувало дуже інтенсивне і насичене навчання. По декілька разів на тиждень ми працювали з тренерами за кількома напрямками. Перш за все, звичайно, більш детально вивчали проблематику гендерно зумовленого і домашнього насильства. Його причини, види, прояви, масштаби і специфіку. Способи профілактики, подолання, адміністративну і кримінальну відповідальність за вчинення такого насильства, і так далі.
І другим, масштабним блоком навчання був відеомейкінг. Можна сказати, в буквальному сенсі слова «від а до я»: від пошуку ідей відео до організацій промо-кампаній у соціальних мережах. Ми детально вивчали принципи створення сценаріїв, «розкадровку» або «сторіборд», планування зйомки, сам процес зйомки, від налаштувань камери і світла до вибору планів і кутів зйомки. Роботу в кадрі. Обробку і монтаж відео, створення спецефектів, підбір музики, створення звукового ряду. Тепер ми вже майже як професіонали розуміли, яка титанічна праця може стояти за короткими кількома секундами відео, що побачить глядач. Можна з повним правом сказати, ще ми промацали своїми руками весь процес і тепер точно знаємо, що таке пре-продкашн, продакшн і пост-продакшн.
Звичайно, зробити класні інформаційні матеріали – це лише пів-справи. Їх ще треба донести до своєї цільової аудиторії. Для цього недостатньо просто запостити матеріал у себе на сторінці. Social Media Marketing – це також ціла наука, зі своїми законами, правилами і алгоритмами. Його ми також вивчали ретельно та інтенсивно, і відкрили для себе величезну купу тонкощів, про які раніше навіть уявлення не мали.
Найголовніше і найцікавіше, заради чого ми розпочали цей проєкт, було, звичайно, створення самих матеріалів. Працювати над ними ми почали ще в процесі навчання. Спочатку відбувалися просто шалені мозкові штурми, під час яких придумувалися ідеї і концепції відеороликів. З самого початку молоді учасники проєкту запропонували відійти від шаблонних, стандартних форматів просвітницьких відео, в яких ведучий щось наговорює на камеру. Сміливості і масштабу запропонованих ідей міг би поаплодувати Голівуд. Та, враховуючи, що це був по суті перший досвід відеопродакшену для нашої команди, то ідеї вирішили трохи спрощувати, а масштабні сценарії – скорочувати. Не безболісно, але це і наступні етапи ми проходили крок за кроком.
Над кожним відео працювала ціла команда. Функції режисера, сценариста, продюсера, відеооператора, монтажера, звукорежисера брали на себе учасники та учасниці нашої команди. Звичайно, що в кожному відео був автор або авторка ідеї, були ключові виконавці. Але, оскільки задіяність в тій або іншій мірі була у багатьох і на різних етапах, то виокремлювати чиїхось заслуг в контексті окремого відео не будемо, щоб не образити несправедливістю. Усіх обов’язково згадаємо разом наприкінці матеріалу.
Вже перше відео командою було вирішено робити достатньо складним і за сюжетом, і за зйомкою і монтажем. Відео мало розказати про «пригоди» дівчини, яка зазнає вуличних сексуальних домагань. Незвичність формату полягала в тому, що ця дівчина наче ставала героїнею комп’ютерної гри, і події відео відбувалися у відповідному форматі. До створення погодилися долучитися професійні молоді актори та акторка. Вулична зйомка припала на один з найхолодніших днів лютого, і знімальна група терпляче пропрацювала кілька годин на морозі. Але матеріал був успішно відзнятий, і після монтажу, тривалого обговорення і доопрацювання на початку березня перше відео дало старт інформаційній кампанії.
Наступне відео було зовсім іншим по стилістиці та формату. Хоча стосувалося воно теми зовсім не смішної – домашнього насильства над дітьми – автори ідеї вирішили розказати про проблему з трохи комічної точки зору. Показавши часом безглуздість критики і покарань дітей, які ще в силу свого віку не здатні по-дорослому оцінювати свої дії і давати за них відповідь. До зйомки також долучилися професійні актори, яким ми висловлюємо щире спасибі. Що з того вийшло, можна переглянути нижче:
Третє відео також різко контрастувало із попередніми. В прямому і переносному сенсі цього слова. І за форматом і сюжетом. І за кольоровою гамою і саундтреком. Глядач наче потрапляє в атмосферу підпільного казино, де йде напружена карткова гра з високими ставками. Атмосфера у подіях відео дійсно напружена, ставкою ж людське життя, а розв’язка – несподіваною та яскравою. «Знай свій козир» — таку назву отримав цей ролик:
Лаконічним та метафоричним стало наступне, четверте відео інформаційної кампанії. «Насильство за маскою не сховаєш» — таку назву воно отримало, і було присвячене проблемі приховування фактів домашнього насильства:
Завершальне, п’яте відео інформаційної кампанії стало вже цілим маленьким ігровим кіно. Інтрига подій міні-фільму розвивається продовж усього сюжету. Начебто все нормально, добрий хазяїн спілкується зі своїм домашнім песиком, як це роблять багато господарів. Але наприкінці глядача очікує несподівана кінцівка. Без участі відомого запорізького професійного актора та телеведучого, звичайно, відео б не вийшло таким класним. Як люблять писати у соціальних мережах – дивитися до кінця:
З кожним новим відео їхня якість зростала, і деякі з них дуже високо оцінили навіть професійні відеографи та медійники. Тож можна сказати, що і навчання, і створені за його підсумками матеріали були надзвичайно успішними.
Треба зазначити, що кожна інформаційна хвиля складалася не тільки з відео, а також з інфографіки та супровідного пояснювального тексту, які детальніше розкривали проблематику, що зачіпалася у відео. Деякі з інфографік стали справжніми витворами мистецтва, які заслуговують окремої уваги: