Е-демократія сприяє залученню широкого кола людей, особливо молоді та людей з вразливих груп. Одним з її інструментів є електронні консультації.
Одним із інструментів електронної демократії є електронні консультації. Це електронний спосіб збору даних щодо думок громадян про ті чи інші питання місцевої або державної політики. Власне, це збирання поглядів представників суспільства про важливі проблеми, але при цьому влада може як врахувати ці позиції, так і просто взяти до відома.
У світі існують різні форми е-консультацій: формальні та неформальні, регульовані та нерегульовані державою. У процесі е-консультацій можуть залучатися та збиратися різні погляди громадян, які, не виходячи з дому, мають змогу в такий простий спосіб як висловити свою думку з приводу якогось питання, так і запропонувати свій варіант його вирішення.
Механізм проведення електронних консультацій
В Україні проведення е-консультацій регулюється пп. 16, 17 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого відповідною Постановою Кабміну від 3 листопада 2010 року. Втім, попри те, що цьому документу вже дев’ятий рік, такі консультації ще й досі рідкість у нашій країні.
Для проведення електронних консультацій орган виконавчої влади має створити спеціальну підрубрику «Електронні консультації» у рубриці «Консультації з громадськістю» на своєму сайті. Для консультацій також може використовуватись урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада».
Крім того, 8 листопада 2017 року Кабмін ухвалив Концепцію розвитку електронної демократії в Україні та план заходів щодо її реалізації. Згідно з цим документом, електронні консультації – це форма публічних консультацій, що передбачає, зокрема, оприлюднення проектів актів органів державної влади або питань, що потребують вирішення, для отримання пропозицій та зауважень.
У плані заходів на 2017-2018 роки, зокрема, зазначається популяризація електронної демократії, формування знань і навичок користування її інструментами з урахуванням доступності інформації для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору), а також поширення практики використання інструментів електронного голосування та забезпечення розвитку та удосконалення електронної демократії на загальнодержавному та місцевому рівні. Відповідальними за реалізацію цих заходів визначили Державне агентство з питань електронного урядування, Мін’юст та інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування. Зокрема, на місцеву владу покладають поширення інструменту електронних консультацій. Щоправда, реалізація цього завдання відбувається лише «за згодою» органів місцевої влади, а не є обов’язковою умовою їх функціонування.
Втім, порядок проведення е-консультацій нескладний. Орган влади має оприлюднити повідомлення про проведення консультацій, яке містить:
– назву органу влади;
– назву акту та стислий зміст пропозиції;
– соціальні групи та зацікавлені сторони, на які поширюється дія рішення;
– можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп та зацікавлених сторін;
– електронну адресу та строки подання пропозицій;
– номер телефону, за яким проводяться консультації;
– дані про відповідальну особу органу влади;
– строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.
Після цього триває збір пропозицій і зауважень, отримана інформація обробляється та оприлюднюється на офіційному ресурсі.
Як «у них»?
Публічні е-консультації систематично запускаються Європейською Комісією і вони є відкритими для всіх, хто цікавиться відповідною проблематикою. Ознайомитися з ними можна на відповідному ресурсі. Наприклад, у 2017 році комітет із правових питань Європейського Парламенту вирішив провести публічну е-консультацію стосовно майбутнього робототехніки та штучного інтелекту. Публічна консультація включала дві окремі анкети, адаптовані для кожної з аудиторій: одна для широкої публіки (15 питань) та друга для спеціалістів у даній сфері, яка складалася з 17 загальних та 47 додаткових питань. Е-консультація містила комбінацію питань з варіантами вибору відповіді та відкритими запитаннями, щоб зацікавлені сторони були вільними у наданні своїх пропозицій. У е-консультуванні взяли участь майже 300 респондентів, найактивніші були з Німеччини (85), Франції (35) та Іспанії (28). Вік переважної більшості респондентів становив 25 – 54 роки (78%). Загалом респонденти, відповідно до результатів е-консультації, позитивно ставляться до робототехніки та штучного інтелекту. 79% респондентів заявили про позитивне або дуже позитивне ставлення до робототехніки, тоді як лише 3% ставляться до неї негативно чи дуже негативно. Серед недоліків учасники е-консультування назвали такі: важко або занадто рано регулювати ці новітні технології; регулювання шкодитиме конкурентоспроможності; скептицизм стосовно будь-якого регулювання та наявність необхідності обмеження загальних принципів.
Загалом же лідерами серед європейських країн із впровадження е-консультацій є Велика Британія, Нідерланди, Франція, Іспанія та Італія.
Наприклад, у Великобританії функцію е-консультування виконує платформа gov.uk як єдина точка доступу. Це зручний у навігації та зрозумілий веб-сайт. Станом на початок січня 2019 року на сайті опубліковано 4593 е-консультації. Всі вони поділяються за 47 політичними сферами. Важливо, що на сайті в обов’язковому порядку регулярно публікуються звіти про результати проведення консультацій. Такі звіти включають в себе як статистичну інформацію, так і висновки, зроблені урядом на основі е-консультацій.
Що реалізовано в Україні
Як уже зазначалося, електронні консультації не є вельми популярними у нашій державі. Втім, декілька прикладів все ж можна навести. Це сервіс «Громадське обговорення нормативно-правових актів» на урядовому порталі «Громадянське суспільство та влада».
На сервісі кожен громадянин може зареєструватись і взяти участь у обговоренні проектів нормативно-правових актів. Громадянам пропонується здійснити загальну оцінку (згода/незгода), додати коментар, зауваження, пропозицію за допомогою запропонованої форми. Інші користувачі можуть також здійснити оцінку коментаря.
У правилах участі зазначено, що результати обговорення обов’язково враховуються при подальшому опрацюванні проекту нормативно-правового акту. На сайті також доступна статистика, яка демонструє:
– кількість зареєстрованих користувачів;
– кількість проектів, які пройшли обговорення;
– запропоновано редакцій;
– надано пропозицій;
– надано оцінок.
Користувач має можливість відстежити реагування на пропозиції. У його особистому рейтингу зазначається кількість прийнятих пропозицій. На жаль, загальна статистика не відображає кількість врахованих пропозицій. Правила також не визначають порядок врахування пропозицій. Рубрика «Звіти та аналітика» присутня, але в багатьох випадках не наповнена.
Втім, на жаль, станом на початок січня 2019 року цей ресурс не працює. Як зазначається, – з технічних причин.
Крім того, на цьому ж ресурсі є орієнтовні плани консультацій з громадськістю на сайтах органів виконавчої влади, де, крім центральних органів влади, присутні й обласні державні адміністрації. Щоправда, наразі інформація про консультації міститься лише за 2018 рік.
Наприкінці минулого року рішення про запровадження на території міської територіальної громади електронних консультацій та опитувань було прийнято на засіданні виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Як повідомляє офіційний сайт мерії, міська рада проводитиме е-консультації у трьох видах: електронне опитування (проведення опитування задля виявлення громадської думки з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування); електронні консультації з громадськістю (оприлюднення пропозиції щодо вирішення певного питання з можливістю коментування учасниками е-консультацій та внесенням власних коментарів); електронне обговорення нормативно-правового акту (оприлюднення проекту нормативно-правового акту органами місцевого самоврядування з можливістю коментування документу учасниками е-консультацій та внесенням власних коментарів).
Вносити коментарі та брати участь в опитуваннях, консультаціях зможуть зареєстровані члени територіальної громади, які авторизуються на порталі через ЕЦП, Bank ID або Mobile ID.
Станом на початок січня ресурс для е-консультацій знаходиться у режимі тестування.
Одним з варіантів запровадження е-консультації в Одесі є платформа «Соціально активний громадянин». На цьому ресурсі можна не лише подати петицію або долучитися до бюджету участі, а й скористатися платформою для обговорення проектів нормативно-правових актів мерії. Так, в архіві обговорень є чотири треди: обговорення проекту благоустрою центрального парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка як центру української національної культури (три гілки обговорення); обговорення Правил користування міським пасажирським автомобільним та електричним транспортом у м. Одесі. Всі вони були створені в один день – 18 серпня минулого року. Щодо зазначених питань можна голосувати, а також лишити коментарі:
Зазначимо: якщо на будь-якому ресурсі органу влади є дієва кнопка «Зв’язатися з нами» абощо, це теж можна розглядати як інваріант е-консультації, адже у такий спосіб чиновник або службовець може «почути» думку громадян та звернути увагу на слушні зауваження та пропозиції. Звісно, що при цьому орган влади має бути зацікавленим у широкому інформуванні громадян про можливість взяти участь у е-консультаціях, усіляко заохочувати до коментування і надання пропозицій, доступно роз’яснювати тему обговорення та пропонувати такі питання, які справді цікаві й важливі широкому колу мешканців.
Невисокий рівень реалізації е-консультацій органами влади доповнюється ще й низьким інтересом до них самих громадян, як і до е-взаємодії в цілому. Тільки 9% опитаних українських громадян беруть участь у е-опитуваннях, 6% – взаємодіють із громадськими об’єднаннями та ініціативними групами, 5% – вступають у комунікацію із представниками органів місцевого самоврядування, 4% – користуються е-послугами. Але при цьому 24% віддають перевагу пошуку інформації про органи влади.
Водночас е-консультації, як і інші інструменти електронної демократії, здатні вирішити чимало сучасних проблем. По-перше, сьогодні в Україні, як і в багатьох країнах Євросоюзу, спостерігається низька явка виборців серед молоді, що в довгостроковій перспективі ризикує підірвати легітимність формування державної політики. Електронна участь може змінити цю тенденцію шляхом надання альтернативних шляхів політичної участі, які можуть бути більш привабливими для молодих людей, що звикли користуватися гаджетами. По-друге, електронна участь громадян може послабити ризики, пов’язані з поляризацією відносин між різними політичними партіями. Регулярна участь громадян у формуванні політики призведе до часткової деполітизації різноманітних сфер, адже саме громадяни, а не політики, будуть наділені реальними повноваженнями і впливом. По-третє, складність поточних суспільних проблем часто перевищує межі державної політики і вимагає знань різних груп інтересів і зацікавлених сторін. Роль електронної участі у цьому зв’язку полягає у сприянні багатостороннім обговоренням без обмежень часу та місця. І, звичайно, е-консультації дозволяють залучити якомога більш широке коло людей, які представляють вразливі групи населення і зазвичай не мають можливості реально впливати на публічні рішення, через що їх голос нерідко ігнорується.
Євгенія Генова
Публікацію підготовлено Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки швейцарсько-української програма «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), яка спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагатимуть вдосконалити якість врядування, покращать взаємодію влади та громадян та сприятимуть соціальним інноваціям в Україні. Програма EGAP фінансується Швейцарською Конфедерацією і виконується Фондом Східна Європа та Фондом InnovaBridge.
Детальніше про програму – на сайті egap.org.ua
