Ромській спільноті необхідно більш активно включатись до громадсько-політичного життя

Основним висновком обговорення на круглому столі «Проблеми політичної та громадської діяльності ромської спільноти Одеської області» стала необхідність для ромської громади більш активно включатись до політичного та громадського життя своїх громад та країни в цілому. Це може стати ефективним інструментом вирішення проблем ромів, однак для цього ромській спільноті необхідно визначитись, чи готові і спроможні роми перейти на інший рівень взаємовідносин з владою – від «просити» та «звертати увагу» до впливати на формування політики?

Участь в обговоренні, яке пройшло 27 вересня 2018 року в м. Одесі, прийняло більше 20 учасників – ромські лідери, представники Одеської обласної державної адміністрації, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, представники громадських організацій, експерти та журналісти. Основними темами для дискусій стали питання впливу ромських баронів на політичну та громадську активність ромів; спроможність ромських лідерів та організацій ефективно представляти громаду; становище ромських жінок в контексті реалізації політичних прав; перспективи громадської та політичної самоорганізації ромської спільноти.

У вступному слові голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» Анатолій Бойко зазначив, що роми в Україні залишаються найбільш дискримінованою національною меншиною за етнічною та соціальною ознаками і багато проблем знаходиться саме в сфері їх участі в громадському та політичному житті. В той же час, в сучасних умовах посилення «мови ворожнечі» до ромів та ромських погромів, на фоні частої бездіяльності владних органів, питання громадської та політичної самоорганізації та участі ромів набувають в Україні максимальної актуальності та значення. Анатолій Бойко підкреслив, що для Одеської обласної організації «Комітету виборців України» та для Ромського правозахисного центру дослідження проблем громадської та політичної участі ромської спільноти стало першим та унікальним досвідом.

«Насправді, ми лише поверхнево зрозуміли ті процеси, які відбуваються в ромських спільнотах щодо участі у політичному житті, і потрібні подальші дискусії та обговорення, в першу чергу в ромському середовищі. Наразі перед ромами в аспекті політичної участі стоїть два питання  – «навіщо?» і «як?». Найголовніше визначитися, навіщо це потрібно ромам. Існувати можна і в тому вигляді, в якому роми зараз перебувають, але світ змінюється і в цьому новому світі є можливості для всіх, в тому числі і для ромської спільноти. Необхідно тільки ці можливості реалізувати, а для цього потрібно тільки себе переконати і зробити крок вперед».

Адвокатка Юлія Лісова представила наявний європейський досвід політичної участі ромської спільноти, який було зібрано в відкритих джерел в ході дослідження. Зокрема, перелічені існуючі механізми забезпечення представництва ромів у виборних органах: утворення виборчих округів з обов’язковим урахуванням місць компактного проживання національних меншин; закріплення визначених квот представництва у виборних органах (місць для національних та етнічних меншин); відмова від застосування виборчих бар’єрів щодо партій, які представляють інтереси ромів; встановлення широкого переліку суб’єктів, які можуть висуватися на виборах як кандидати, в тому числі передбачається можливість самовисування, участь у виборах не лише партій, а й об’єднань виборців; створення сприятливих умов для реалізації виборцями – представниками національних та етнічних менших своїх виборчих прав. 

«Для України доволі актуальним є досвід сусідньої Молдови. У березні 2010 року Міністерство юстиції Молдови зареєструвало політичну партію Ромський соціально політичний рух, який за заявами представників налічував майже 7 тисяч членів. У 2010 році вказана ромська партія вперше прийняла участь у парламентських виборах. Вона показала невеликий результат – 2,394 голосів (0.14%), але що найважливіше, стала прикладом активної політичної участі ромської громади. У 2016 року уряд Молдови із залученням представників руху розробив та в подальшому затвердив План дій щодо підтримки етнічного населення ромів Республіки Молдова на 2016-2020 роки. Відповідно до постанови уряду, представництво національних меншин та ефективна участь в ухваленні рішень, зокрема в тих сферах, які безпосередньо зачіпають їхні інтереси, є одним з фундаментальних прав осіб, що належать до національних меншин».

Заступник голови Одеської обласної організації «Комітету виборців України» Ігор Бринош представив результати дослідження «Проблеми політичної участі ромської спільноти в Одеській області», а також пілотний досвід впровадження інституту «ромських радників» при органах місцевого самоврядування. В першу чергу, була відмічена специфіка окремих ромських спільнот і неможливість робити спільні висновки для всієї ромської спільноти.  В рамках «польового» моніторингу, експерти організації спільно з ромськими лідерами відвідали 10 громад з компактним проживанням ромської спільноти – в північних та південних районах, а також громади біля м. Одеси. І ситуація у цих громадах різна – місцеві роми по різному інтегровані в місцеву громаду, з різним рівнем впливу ромських баронів, наявністю лідерів та їх спроможністю. Більше того, навіть в одній громаді ситуація могла різнитись, як наприклад в с. Нерубайське, де є два неінтегрованих табори (верхній, нижній). Щодо впровадження ромських радників в органах місцевого самоврядування, в багатьох громадах місцева влади демонструє готовність їх залучати до складу виконавчого комітету, радників міського голови. Наприклад, в м. Татарбунари міська влада запропонувала представникам ромської громади включити ромського радника до виконавчого комітету міськради. Як член виконкому, він зможе як просувати та лобіювати питання, пов’язані з ромською громадою, так і доносити до ромської громади важливу інформацію з життя міста.

«В останній час ромів почали активніше розглядати та залучати в якості електорату. У 2016 році Міністерство юстиції України зареєструвало «Циганську партію України», з місцезнаходженням в Одесі. На даний час, жодної активності цієї партії не помічено, абсолютна більшість опитаних місцевих ромів та ромських лідерів не знали навіть про її існування. До реформи децентралізації та розвитку ОТГ роми абсолютно не долучені, незважаючи на значне представництво в окремих об’єднаних територіальних громадах (наприклад в Красносільскій ОТГ, Березівській ОТГ). Хоча більше питань тут до самих ромів, які не розуміють переваг децентралізації та не проявляють зацікавленості до подій в громаді.  Це пояснюється, в першу чергу, відсутністю чи слабкістю місцевих ромських лідерів. Часто таким процесам перешкоджає діяльність (чи швидше бездіяльність) баронів, хоча в багатьох громадах вплив баронів перетворився на символічний».

Керівник Ромського правозахисного фонду Володимир Кондур поділився першими практичними кроками, які вже зроблено в напрямку громадсько-політичної активізації ромської спільноти в регіоні. «В першу чергу, ми спільно з Одеською обласною організацією «Комітету виборців України» створили перший в Україні «Ромський центр політичної та громадської активності» – навчально-комунікаційний експертний центр, який опікуватиметься питаннями участі ромської спільноти в суспільно-політичному житті регіону та країни. Також протягом трьох днів, з 10 по 12 вересня 2018 року, в місті Одесі було організовано навчання ромських активістів та активісток з Одеської області щодо питань лідерства, громадської та політичної активності. Унікальна навчальна програма «Ромська школа громадської та політичної активності», окрім навчального компоненту, включала дискусії, зустрічі з експертами, мережування, супутні просвітницькі та мотиваційні заходи. Окрім апробації навчальної програми та практичної підготовки ромських активістів, за результатами заходу сформовано ініціативну групу щодо створення Ромського молодіжного політичного клубу».

Володимир Кондур також зазначив, що наразі перед ромами стоїть дилема – забути про баронство взагалі і перейти на сучасний формат лідерства, чи вдосконалити таку традиційну модель відносин, покращити відносини барона та громади. «Прийнятним може бути варіант, коли ми можемо взяти гарні речі з традицій ромів та перенести їх в сучасну модель управління з активною участю ромів в суспільному житті».

Серед обговорених рекомендацій для активізації громадсько-політичного життя ромської спільноти, можна виділити блок, пов’язаний з вдосконаленням Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року за рахунок включення питання політичної участі ромської громади, а також блок навчальних, просвітницьких та інформаційних заходів для ромської спільноти. За результатами обговорень, звіт «Проблеми політичної участі ромської спільноти Одещини» буде допрацьовано та видано окремим виданням українською та англійською мовами.

Захід проведено спільно Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» та ГО «Ромський правозахисний центр», за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та сприяння Minority Rights Group Europe.

Facebook Comments

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *