Громадський бюджет в Чернігові – перші кроки і перший досвід (м. Чернігів)

Україна має завдячувати Польщі впровадженням громадського бюджету (бюджет участі, партиципаційний бюджет). Ініціатором запровадження громадського бюджету в Чернігові та ще кількох містах України в 2015 році виступила Фундація українсько-польської співпраці ПАУСІ.

У квітні 2015 у Чернігові Фундація ПАУСІ провела серію семінарів та організувала стажування в Польщі для посадових осіб чернігівської ради й громадських активістів. Після цього в Чернігові була створена робоча група, а в серпні 2015 року Чернігівська міська рада ухвалила Положення «Про громадський (бюджет участі) м. Чернігова». Рішенням міської ради було передбачено виділення 4,8 млн. грн на фінансування проектів бюджету участі, що складає 1% від бюджету міста. Для Чернігова це була колосальна сума, оскільки раніше на громадські ініціативи виділялося не більше півмільйона гривень.

Політична складова

Чернігів став одним із перших міст обласного значення, де впровадили громадський бюджет. Те, з якою легкістю тодішня міська влада пішла на реалізацію громадської ініціативи, мало і певне політичне підґрунтя. Процес відбувався напередодні місцевих виборів 2015 року, і ініціатива, підтримана тодішнім міським головою Олександром Соколовим, була ним та партією «Наш край» використана у передвиборчій агітації. На це, зокрема, звертали увагу довготермінові спостерігачі громадянської мережі «Опора».

Але так чи інакше, бюджет участі у Чернігові запрацював.

Основні засади Положення про бюджет участі в Чернігові передбачають:

Загальний обсяг громадського бюджету (бюджету участі) у місті Чернігові на наступний бюджетний рік складає до 1 відсотка затвердженого обсягу власних та закріплених доходів. Участь у проекті можуть брати громадяни України, які зареєстровані та проживають на території міста Чернігова

Сума бюджету участі складається 50:50 між поточними та капітальними (стратегічними) видатками. Для подання пропозицій та проектів необхідно заповнити відповідний бланк, додавши до нього список з підписами щонайменше 15 городян. Бланки для голосування можна отримати у пунктах голосування, або ж роздрукувати самостійно на сайті міської ради.

Практика впровадження

У 2015 році до голосування у рамках бюджету участі допущено 56 проектів, з яких 32 стосувалися капітальних видатків, а 24 – поточних. Переможцями шляхом голосування чернігівців визначені 17 проектів, 13 – у частині поточних витрат, 4 – у частині капітальних витрат.

Серед цікавих проектів переможців слід виділити наступні: створення служби соціального таксі у. м. Чернігові для людей з обмеженими можливостями, створення інформаційно-культурного центру «Файнбук» у віддаленому районі міста, що передбачає надання мешканцям району основ комп’ютерної грамотності, мови, інформаційних послуг (е-урядування). Також переміг проект, що передбачав створення серії муралів в місті.

Але, на жаль, не всі гарні пропозиції перемогли. Так, проект створення сучасного скейт-парку не потрапив до переможців, хоча його ініціатори провели найкращу інформаційну кампанію.

Проблеми впровадження

Якщо проаналізувати перелік переможців, на яких пішло найбільше коштів з бюджету, то побачимо, що це комунальні заклади міста. Так, з 4,8 млн грн, які виділялися на громадський бюджет, половину суми витратили на капітальні ремонтні роботи в чотирьох комунальних закладах. Саме за ці проекти проголосували найбільше чернігівців. Що не дивно, адже на повну силу був задіяний адміністративний ресурс. Керівництво лікарні та навчальних закладів змогли мобілізувати як своїх працівників, так і клієнтів установ.

Водночас виглядає сумнівним таке витрачання коштів, виділених на парсипаторний бюджет. Проблеми в комунальних закладах міста були і ще довгий час будуть, і вирішувати їх необхідно за рахунок інших статей бюджету – які йдуть на утримання освітніх та медичних закладів.

Адже ідея саме «громадського бюджету» – фінансувати інноваційні ідеї городян, які додають «родзинку» місту  чи створюють комфортніші умови проживання містян.

Проблему нецільового використання коштів громадського бюджету визнають як громадські активісти, так і представники міської ради. Тому в новій редакції Положення «Про громадський бюджет», що затвердили в 2016 році, намагалися закласти запобіжники виникненню подібних ситуацій. Так, передбачається, що реалізація пропозицій та проектів за рахунок громадського бюджету може стосуватися лише об’єктів, що належать до комунальної власності міста, та є загальнодоступними для всіх мешканців міста. Тобто тепер фінансування не може стосуватися, наприклад, туалетів шкіл чи їдалень лікарень.

В 2016 році запровадили і ще деякі прогресивні речі в «громадському бюджетуванні», Зокрема, для більшого залучення молоді до процесу, знизили вік з 18 років до 16 громадянам для подання проектних заявок та участі в голосуванні. Також збільшили термін подачі заявок та тривалість процесу голосування, передбачили можливість електронного голосування,  якщо така технічна можливість з’явиться.

Наприкінці  2016 році в Чернігові відбулося друге голосування в рамках громадського бюджету – городяни обирали  з поміж 61 проекту. На реалізацію проектів-переможців у бюджеті Чернігова на 2017 рік планується передбачити до 1% від його загального обсягу – це орієнтовно 6,4 млн грн. Загалом проголосувало близько 10 тисяч чернігівців.

Але і вдруге гарна ідея наштовхнулася на тіж самі граблі – більшість з запланованих коштів знову буде витрачена на бюджетні установи.

У частині капітальних, власне, як і поточних, видатків – перемога за школою №33, у якій було проведено ремонт, також витратять кошти на дизайн ландшафту навколо місцевої лікарні, відремонтують прибудинкові території, кабінети в школах, встановлять дитячі майданчики.

Хоча це все мало б фінансуватися з міського чи центрального бюджетів, а не за кошти бюджету участі.

Незважаючи на те, що у цьому році були внесені зміни до Положення про Громадський бюджет, яким передбачено, що до участі в голосуванні допускаються лише проекти, які мають загальну доступність для всіх громадян, до конкурсу були допущені і виключно комунальні заклади з проектами, що передбачають заміну вікон або ремонт фасаду шкіл. Головною причиною проходження таких проектів стало те, що більшу частину членів робочої групи з впровадження громадського бюджетів  складають представники комунальної сфери, котрі, на відміну від громадських активістів, не пропускали жодного засідання і відстоювали необхідні їм проекти.

Серед переможців частині поточних витрат в 2016 році є і цікаві проекти, наприклад, пункти європейської інформації в міських бібліотеках, стерилізація безпритульних тварин, створення групи денного перебування для дітей з інвалідністю, продовження роботи служби соціального таксі, соціальна підтримка та реабілітація інвалідів по зору, Програма «Чернігів – місто легендарних різнобарвних мостів» тощо.

Для порівняння наводимо показники громадського бюджету в 2016 році в містах Чернігові та Ополе, містах, які можна порівняти за кількістю населення.

 

Ініціатива опублікована в публікації «Співпраця заради локальних змін: успішні практики з
Польщі і УКраїни», яка була підготовлена в рамках проекту «Сильні локальні громади – ключ до успіху реформи місцевого самоврядування», що реалізувався Фондом «Освіта для демократії», Громадською організацією «Наше Поділля», Товариством Лева та Мережею «Громадські ініціативи України».

Проект реалізувався у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Опрацював: Павло Пущенко