Тільки половина фракцій Чернігівської міської ради готові звітуватися перед громадою, друга половина, певно, або не мають чого сказати про виконання своїх обіцянок, або просто не поважають своїх виборців. Такі висновки після проведення комунікаційного  майданчику „Три роки роботи Чернігівської ради очима громадськості”, який відбувся 9 квітня і був організований освітнім центрам „Ініціатива” та проектом „Чернігівський монітор”.

     Метою комунікаційного майданчику було зібрати за одним столом представників активних в місті громадських організацій та представників всіх фракцій в міській раді для публічної дискусії щодо виконання депутатським корпусом передвиборчих обіцянок, які вони давали в березні 2006 року.

     Але наважилися  прийти на відкриту дискусію небагато народних обранців: фракцію Партію регіонів представляв її голова в міській раді Володимир Вінниченко, від Української народної партії був депутат Новозаводської районної в місті ради Андрій Глухенький, від фракції Блоку Наталії Вітренко „Народна опозиція” – Іван  Донець та Валерій Шашенок, фракції  Блоку  Юлії Тимошенко – Олександр Мельник. Не вважали за потрібним звітуватися фракції Комуністичної партії України, „Віче”, Соціалістичної партії та Народного союзу Наша Україна. Не прийшов на зустріч з громадськістю і секретар міської ради Олег Шеремет, до безпосередніх посадових обов’язків якого входить, як  „сприяння  депутатам міської ради у здійсненні їх повноважень”, так і „координація відділу по зв’язкам з громадськістю”.   

Про свої обіцянки представники фракцій 

     Олександр Мельник (БЮТ) заявив, що програми політичних партій, як у БЮТ, так і в інших, були недосконалими на виборах у 2006 році, оскільки суспільство на той час було ще не достатньо структурованим, а політичні партії відповідно не були готові до пропорційних місцевих виборів. А складність виконання передвиборчих обіцянок пан Мельник пояснив передусім відсутністю в депутатського корпусу реальних механізмів прийняття рішень, оскільки вся повнота влади в місті сьогодні в руках у виконавчого комітету. І взагалі, БЮТ був завжди „по принциповим питанням” в опозиції до виконкому та більшості в міській раді, яку очолює міський голова Олександр Соколов – підсумував депутат від БЮТ.

     Представник УНП Андрій Глухенький був більш конкретним щодо виконання фракцією своїх передвиборчих обіцянок. Так, в рамках виконання передвиборчої програми фракція долучилася до ухвалення Статуту міста,  забезпечення дитячим гарячим харчуванням. Робили «унпісти» намагання по створенню Громадської ради в місті та докладали зусиль до розроблення програми по очистці річки Стрижень, але у міські раді відповідають  нема грошей – каже Андрій Глухенький. 

     Додамо, що фракція УНП є чи не єдиною, що регулярно, своєчасно та публічно звітує про виконання передвиборчих обіцянок.

     Мабуть найвідоміший своєю бурхливою, часом скандальною,  діяльністю депутат міської ради від Блоку Наталії Вітренко „Народна опозиція” Іван Донець теж одразу заявив, що вони в опозиції, тому їм важко виконувати передвиборчі обіцянки. Товариш Донець також зазначив, що всі гроші депутатського фонду (40 тисяч гривень в рік кожному депутату) пішли на соціальну допомогу.

      Відповідаючи на питання чому фракція постійно виносить на порядок денний сесії питання, які не відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування (НАТО, мови, Катериненської церкви тощо),  Іван Михайлович чесно відповів „тому що це є в програм,і і тому що ми проти Америки!”

     Інший  депутат від Блоку Наталії Вітренко Валерій Шашенок зазначив, що він добився впровадження системи реєстрації звернень громадян в усіх відділах міської ради, подав 339 депутатських  звернень, 30 проектів рішень, з яких тільки 2 включено в порядок денний сесії, оскільки всі проекти рішень блокувалися міським головою Олександром Соколовим. Загалом, Валерій Шашенок піддав жорсткій критиці виконавчі органи міської ради, заявивши, що вся його діяльність направлена на те, „щоб чиновник від влади ніс відповідальність”, і на його рахунку вже 10 позовів проти міської влади.

     Голова фракції партії регіонів Володимир Вінниченко пояснив нереалістичність виборчих  місцевих програм орієнтацію партій на, обіцяне Ющенком, розширення повноважень місцевих органів влади. Мовляв, якщо б були виконані ці обіцянки – тоді б і програми партій були б більш реалістичними і можливими до виконання.

     Але щодо конкретних обіцянок ПР на виборах, то пан Вінниченко переконував, що фракція, зокрема, проводила круглі столи з роботодавцями та робила низку інших заходів для забезпечення першого робочого місця. Також регіони намагалися перетворити Чернігів „в перлину історичного краю”, зокрема вносили відповідну програму, але її не підтримали більшість депутатів, а також вели переговори з великим інвесторами („Караван”), але депутати від фірм „Вена” та „Союз” не дозволили увійти в місто іншому великому бізнесу.  

     Про колективну безвідповідальність 

     Головних аргументів-відповідей на всі закиди громадськості у представників фракцій було два. Перший – реальна влада в місті належить не депутатам, а виконавчому комітету на чолі з міський головою Олександром Соколовим. Другий – відповідати за все має більшість в міській раді,  на чолі все ж з тим Соколовим.  Але хто до тої більшості входить, присутні  народні обранці відповісти не змогли.

     Дійшло і до взаємних звинувачень. Бютівець Олександр Мельник заявив, що відповідати має Партія регіонів, яка підтримувала теперішнього мера Олександра Соколова, секретарем ради є теж регіонал Олег Шеремет і виконком переважно формально чи неформально «регіональний». Натомість присутні зауважили, що „бютівці” теж голосували за деяких членів виконкому, а голови районних рад Сенькович та Глиняний взагалі є членами БЮТ.

     Всі депутати погодились з думкою про те, що виконком це не самостійний орган, а фактично дорадча структура при міському голові, яка не може ухвалювати самостійних рішень в розріз Олександру Соколову

      Загалом складається враження колективної безвідповідальності: коли мер переводить стрілки на депутатів, мовляв, вони ж приймають рішення, а депутати кивають на міського голову та виконком. В результаті на наступних виборах крайнього не знайдеш. Хоча, як відомо, сама ідея пропорційних виборів в партійній відповідальності за прийняті рішення. Але розібратися і довести, хто, за що і коли голосував, в сьогоднішніх реаліях практично неможливо, за виключенням поіменного голосування з деяких питань. Виною в цьому, зокрема, є відсутність системи «Рада» чи будь-якого іншого способу фіксації депутатів на сесії та їх голосування.   

Про систему виборів 

 Незважаючи на всі розмови про неефективність пропорційної системи на місцевих виборах більшість учасників комунікаційного майданчику, як з громадського боку і, особливо, депутати ради, були категорично проти повернення до «мажоритарки».

Головним аргументом проти такої позиції було те, що в разі повернення до виборів в округах, в раду знову пройдуть представники шкіл, лікарень, комунальних служб, і депутатський корпус буде повністю керований міським головою, а рада втратить рештки своєї самостійності – переконані сьогоднішні народні обранці.

Тому учасники «майданчику» бачать вихід у пропорційній системі виборів з відкритими списками, тобто збереження партійної основи на виборах. Це, зрештою, і логічно, адже всі вони  партійні функціонери і вибори в округах можна програти і рейтинг партії не допоможе.  

      Отже в підсумку, маємо міську раду, в якій не можна визначити відповідальної більшості, яка перекладає відповідальність на мера і виконком, яка нарікає на відсутність повноважень, в якій взаємні звинувачення в зраді, дерибані та популізмі є повсякденною справою. Але саме ця рада ухвалила Статут міста, Стратегічний план, міський прапор, в двічі подвоїла бюджет, ухвалила низку стратегічних програм. Організовуючи «майданчик» ми хотіли розставити лише проміжні акценти, а оцінку ефективності роботи цих депутатів виставлять чернігівці на наступних виборах, що, можливо, відбудуться вже менше ніж за рік.   
 

      Павло Пущенко, голова Ради Чернігівського освітнього Центру «Ініціатива»