Ефективне використання енергії – це теж ефективна комунікація (м. Ґданськ–Львів)

Ефективне використання енергії – ця тема для України стає все більш нагальною, причому як у контексті окремого домогосподарства, так і в контексті всієї держави. Тому в асоціації «Енергоефективні міста України» вирішили поєднати чиновників і громадянське суспільство, щоб екологічна свідомість ставала не лише частиною звітів, але й громадянської позиції. Результатом проекту стала не лише певна кількість збережених мегаватів, але й діалог між владою й громадським сектором.

– Асоціація «Енергоефективні міста України» має успіхи в освіті чиновників, – вказує Анна Федас з Європейського центру солідарності в Ґданську. – Проте разом з Аґнешкою Шіру-Новацькою, представницею асоціації, ми звернули увагу, що бракує громадського компоненту: як вести діалог, освітні акції, як співпрацювати з третім сектором. І таким чином ми створили проект.

Ідея ініціативи – посилення участі громадянського суспільства у підготовці та моніторингу впровадження політики сталого енергетичного розвитку на місцевому рівні в українських регіонах. Цього разу в проекті взяли участь п’ять областей: Вінницька, Івано-Франківська, Запорізька, Рівненська та Чернігівська.

Міста-учасники отримали теоретичні навички проведення кампаній з інформування та консультування з громадою щодо плану дій зі сталого енергетичного розвитку – а його місто повинно що два роки після схвалення міською радою подавати в Об’єднаний дослідницький центр Європейської комісії.

Донести до суспільства

Отже, метою проекту стало донесення плану дій зі сталого розвитку: важливо було вдумливо провести громадські консультації та отримати зворотній зв’язок від громадян.

– Це важливе тому, що в енергетично-екологічних проектах зазвичай не передбачається навчання представників громадянського суспільства, – підкреслює Анна Федас. – А це дуже важливий компонент. Чиновники, що були учасниками нашого проекту, у цьому аспекті зробили величезний крок вперед. Скажу суб’єктивно: вони краще дають собі раду, ніж деякі польські ґміни.

Як наголошує представниця Європейського центру солідарності, без громадянського внеску і діалогу з громадянами влада не зможе йти вперед.

– Потрібно розвивати співпрацю з третім сектором, з ним варто консультувати різні рішення, адже громадські організації мають багато напрацювань, – додає пані Федас. – Це особливо важливо, коли говоримо про глобальні зміни на місцевому рівні: влада мусить розмовляти з суспільством за допомогою громадського сектора, це має бути продумана кампанія, а не мимолітне рішення.

Заразити прикладом

Як додає пані Анна, енергетичні рішення є важливі й тому, що вони повинні впроваджуватися в багатьох сферах.

– В психології існує таке поняття, як «синдром красивого балкону», – пояснює пані Федас. – Якщо у великому будинку з неохайними балконами навіть один мешканець його впорядкує, то й інші раніше чи пізніше це зроблять. І це стосується як позитивних, так і негативних речей.

Тому, за словами пані Анни, енергоефективні рішення повинні розповсюджуватися в школах, у заклади охорони здоров’я, у будівництві тощо.

– Додатковим результатом проекту стало те, що зав’язалася співпраця між містами, які брали в ньому участь. Навіть дуже віддаленими. Неурядові організації перестають бути лише спостерігачем за владою, вони стають її партнером. І це найважливіше – тобто суспільна довіра, – зізнається пані Анна.

Етапи

Беручи до уваги специфіку різних груп, до яких адресований проект, організатори запросили коучів – тобто тренерів-наставників, психологів, які допомагають краще зрозуміти свої можливості.

– Спочатку, у травні 2016 року, у Ґданську пройшло навчання кадрів, – наголошує Анна Федас. –  А відтак до Луцька приїхали по 4 людини з кожного з регіонів : по 2 – з неурядових організацій, і по двоє чиновників.

Із Луцька учасники привезли «домашнє завдання»: у своїх містах вони мали реалізувати пілотного дії, які були елементами навчання за підтримки коучів.

– Зараз ми на роздоріжжі, думаємо, як реалізувати проект далі, – зізнається Анна Федас. –  Чи працювати з тими, які були найкращими, чи далі продовжувати співпрацю з усіма учасниками. Моя відповідь: обидва варіанти. З найкращими розвиватимемо стратегії, але й іншим намагатимемося допомагати іншим чином.

Головний персональний висновок пані Анни – наступний: парадоксально українська ситуація після Революції гідності, хоч і важка, проте сприяє кардинальним змінам. На її переконання, у Польщі ситуація зі змінами зараз затрималася: «Тому можливо це ми невдовзі їздитимемо в Україну і вивчатимемо досвід сусідів», – переконана вона.

– Коли ми реалізували проект, ми не виходили з того, що Польща і польські експерти знають краще, – підсумовує Анна Федас. – Зовсім ні. Наше завдання – це заохотити українців, щоб вони самі знайшли своє рішення. Адже немає нічого гіршого, ніж копіювати якусь модель, яка десь була успішною. Ми багато чого навчаємося від українських колег. І коли проводили тренінги в Україні, не використовували безпосередньо польський досвід, а базувалися на капіталі, який є вже в Україні згромаджений.

Його немало – наголошує пані Анна. «Я би радила організаціям іти саме такою дорогою», – підсумовує вона.

 

Паспорт:

  1. Повна назва організацій:

Маршалковське управління Поморського воєводства

Товариство «Поморське в Європейському Союзі»

Асоціація «Енергоефективні міста України»

Європейський центр солідарності

  1. Повна назва проекту:

Збільшення участі громадянського суспільства у створенні і впровадження кліматично-енергетичних політик та стратегій в українських містах

  1. Адреса організації

Асоціація «Енергоефективні міста України»: вул. Плетенецького 2, офіс 1, м. Львів, 79020, Україна.

Веб-сторінка: enefcities.org.ua

  1. Джерела і сума фінансування:

20 тис. зл. від Товариства «Поморське в Євросоюзі», німецькі фонди

  1. Строк тривання проекту:

Травень–грудень 2016 року.

 

Ініціатива опублікована в публікації «Співпраця заради локальних змін: успішні практики з Польщі і УКраїни», яка була підготовлена в рамках проекту «Сильні локальні громади – ключ до успіху реформи місцевого самоврядування», що реалізувався Фондом «Освіта для демократії», Громадською організацією «Наше Поділля», Товариством Лева та Мережею «Громадські ініціативи України».

Проект реалізувався у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Автор тексту: Ігор Ісаєв

Facebook Comments

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *